Людина народжується і від батьків отримує неоціненний скарб- рідну мову, яку має оберігати, бо, втративши мову, втрачаєш Батьківщину, а, отже, перестаєш існувати. Тож шануймо рідну мову українську, а сьогоднішній виховний захід допоможе нам почути усю велич і красу рідного слова. 1 ведучий Дорогі шанувальники рідного слова, щиро вітаємо вас на святі української мови « Мово рідна, світи в нашім домі» Із сивої давнини бере початок наша мова , бо є найпершою ознакою нації. Є мова- є держава, є народ, і є пам'ять про наше минуле. І повинна жити мова, яку возвеличували Іван Вишенський, Г. Сковорода, яка на весь світ пролунала піснями Наталки-Полтавки та гострим Шевченковим словом, те слово Та-расове підхопили гідні сини і дочки українського народу, збагатили його та через випробування принесли в безцінну скарбницю духовності України. 2 ведучий Мово моя українська, батьківська, материнська, Я знаю тебе не вивчену- просту, домашню, звичну, Не з-за морів покликану, не з словників насмикану. Ти у мені із кореня, полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, в чистій воді смакована, Болем очей продивлена, смутком багать продимлена, З хлібом у душу всмоктана, в поті людськім намокнута, З кров’ю моєю змішана і аж до скону залишена В серці моєму. Ти звеш сюди добрих людей до бесіди. 1 До щирої бесіди, до гарної пісні, іскрометного сміху зібрала нас рідна мова, щоб ще раз підкреслити, що те, чим ми повсякденно користуємося, чим оформлюємо думки, виливаємо емоції, є справжнім дивом- великим і прекрасним. 2 Легенда про мову Народам долі Бог давав: комусь орати чи вбивати, Комусь чекати на жнива, комусь пророків розпинати. І залишалася одна- витка й печальна в Бога доля: Незламний дух, жива струна, багато сліз і мало волі. До Бога ангел прилетів від тих, що вздовж Дніпра селились, І Бог ту долю відпустив, що лиш єдиною лишилась. І плакав ангел в лоні мук над тим, що з рідним краєм буде, А Бог сказав, що люди ті порвати зможуть гіркі пута, І сльози ангела Господь перетворив у краплі миру. Міць блискавки і легкість хмар, красу барвисту, веселкову, Мелодій чар і світла жар, і холод леза вклав у мову, В долоні ангела поклав, благословив його в дорогу. Моя прекрасна і проста, моя стражденна Україна, Могутнє слово є в устах новонародженого сина І шлях наш не такий гіркий, доки жива його надія. Пісня про Україну 1 Ми пропонуємо вам екскурсію в історію рідної мови (презентація «Нетлінний скарб нації») 2 Кожен добре знає пророчі слова « Лиш той буде щасливим у житті, хто пам’ятає свій рід, свою батьківщину, свою матір». А хто матір забуває, того Бог карає Були, були в Україні, ніде правди діти, І невірні, і зрадливі, поганії діти, Бо вивчали всі науки в танцях і розгулах, І чужого не навчились, і своє забули. І нині є в нас чимало таких безтолкових «голохвастових і возних, і пронєй сєркових. В їх високих інтелектах годі й розібратись, А за « бакси» вони й душу готові продати Де ж ви, браття, навчилися такої культури? Чи ви справді такі нові, чи з літератури? Уривок з комедії М. Старицького «За двома зайцями»

1 Нам, українцям ХХІ століття за старання і труди багатьох поколінь Бог дає щасливий шанс- подих свободи. Ми маємо можливість розібрати руїни нашої духовності, відродивши і воскресивши нашу мову, культуру, ми маємо всі можливості будувати незалежну Україну. 2 Вірш М. Адаменка «Я знаю, мова- мамина святиня