9 КЛАС ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ





Вітаю вас, дев'ятий клас!!!
Велике " спасибі" Андрійкові , Інні,  Сергію 🙏за переслану  домашню.


українська мова28.05👀

РЕЗЮМЕ

      

Резюмé перекладається з латині  як «життєвий шлях»
Резюме — документ, у якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність, професійні успіхи й досягнення особи, яка його складала.
Як правило, резюме складається для участі в конкурсі на заміщення вакант­ної посади.

Обсяг резюме не повинен перебільшувати 1 сторінки. 
Основні вимоги — вичерпність необхідних відомостей і лаконізм викладу.
Оскільки резюме належить до документів з низьким рівнем стандартиза­ції, то суворої вимоги щодо розміщення реквізитів не встановлено. Відомості можна подавати у зворотному порядку, а також вміщувати й інші, важливі на думку укладача, відомості.
   назва виду документа;
       текст, що містить: прізвище, ім'я по батькові, домашню адресу, номер теле­фону, особисті дані (дата народження, сімейний стан — якщо потрібно), мету, з якою написано документ, відомості про освіту — повне найменуван­ня навчальних закладів, ступінь володіння іноземними мовами, відомості про професійний досвід — яку посаду обіймає зараз, відомості про публіка­ції, інша інформація на вимогу роботодавця;                                                                                                              
  дата (у разі потреби);                                                                                                підпис (у разі потреби).
Кожне нове повідомлення записується з абзацу.
 Зразок:                                                              

РЕЗЮМЕ
Кузьменко Кузьма Кузьмич
вул. Мішина 15/17, кв. 701, м. Київ, 02151, тел. /044/ 243-64-51
Освіта: 1995—2000 Київський державний лінгвістичний університет.
  Кваліфікація: філолог, викладач німецької та англійської мов, а також зарубіжної літератури.
Знання мов: українська — рідна,
 німецька -— професійно, англійська — розмовно.
     Володіння ПК — користувач  Wіndows
Особисті інтереси: удосконалення знань ПК, поглиблення знань з англійської мови, вивчення психоаналізу.
Особисті якості: комунікабельність, пунктуальність, працелюбність, організаторські здібності.
Досвід роботи: 1.06.98-30.08.99 — позаштатний перекладач СП "Тотиз".                             17.02.00-25.06.01 — офіс-менеджер компанії "Євроімідж".
Освіта
1995–2000 Київський державний лінгвістичний університет
Кваліфікація
філолог, викладач німецької та англійської мов, а також зарубіжної літератури.
Знання мов
українська – рідна, російська – досконало, німецька -– професійно, англійська – розмовно.
Володіння ПК
користувач  Wіndows
Особисті інтереси
удосконалення знань ПК, поглиблення знань з англійської мови, вивчення психоаналізу
Особисті якості
комунікабельність, пунктуальність, працелюбність, організаторські здібності
Досвід роботи
1.06.98-30.08.99 — позаштатний перекладач СП "Тотиз".                             17.02.00-25.06.01 — офіс-менеджер компанії "Євроімідж".

                                        
Основні принципи оформлення ділових документів
Текст містить певну офіційно-ділову інформацію.
 Виклад змісту чіткий, характеризується конкретністю і точністю формулювань, офіційністю стилю.
 Відповідність мовних засобів їх стильовому призначенню.
 Логічність формування думки, чіткість і послідовність викладу, членування тексту відповідно до будови ділового паперу.
Оформлення державною українською літературною мовою

                                                                                ✋




На порозі літо.  У вас буде час і на  відпочинок, і на корисне чтиво. Ви вже люди дорослі, знаєте про "користь  читання книжного".

Українська література 10 клас

  • Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»
  • Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні» (1, 4 частини)
  • Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»
  • Іван Франко «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...», «Легенда про вічне життя», «Мойсей», «Сойчине крило»
  • Михайло Коцюбинський «Intermezzo», «Тіні забутих предків»
  • Ольга Кобилянська «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique»
  • Василь Стефаник «Камінний хрест»
  • Леся Українка (Лариса Косач) «Contra spem spero!», «Слово, чому ти не твердая криця…», «Мріє, не зрадь», «Стояла я і слухала весну…», «Лісова пісня»
  • Микола Вороний «Блакитна Панна», «Інфанта»
  • Олександр Олесь (О. Кандиба) «З журбою радість обнялась...», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку»
  • Володимир Винниченко «Момент»
                                                                                    👐





Напишіть, будь ласка, контрольний диктант на подвійних аркушах

                                                                               



  





                                                                   

     1. Утворіть від іменникових основ прикметники
          Дух, мед, соловей, дерево, солома, морква, олово, торф, тьма, різьба
ІІ ряд
     2. Від поданих іменників утворіть прикметники, запишіть їх
Туман, паркан, без закону, без імені, глина, весна, машина, гречка, буква, зміна.
ІІІ ряд
     3. Поставте іменники в орудному відмінку однини, запишіть їх
Вічність, мідь, міць, єдність, блакить, парость, піч, вись, радість,  любов.




Марко Вовчок увійшла в історію української літератури як один із найталановитіших письменників української літератури. Вона писала і друкувала свої твори не тільки українською, а й російською та французькою мовами. Та своєю, "нашою мовою", називала лише українську. Народилась в Росії, але понад усе любила Україну. Хоч куди б її закидала доля, вона серцем перебувала в Україні, думкою - в Європі, а руками обіймала весь світ - світ людської мудрості й гуманізму. Виїжджаючи з України, душу свою залишала з нею.
Марко Вовчок створила реалістичні оповідання і повісті, широко використовуючи антикріпосницьку народну поезію. ЇЇ твори пройняті глибокою народністю. У часи діяльності Марка Вовчка письменники різних напрямків по-різному ставили питання про народність у літературі. Реакційні російські письменники, підносячи гасло самодержавства, "народності", намагалися прищепити народові рабську покору перед самодержавством. Прогресивні письменники змальовували презирство і ненависть народу до рабства й покірливості, його незламну боротьбу за волю. Таке розуміння народності сприйняла і Марко Вовчок.
Влітку 1856 року Марією Олександрівною оволоділо нездоланне бажання викласти на папері думки і враження, що переповнювали її. Живучи разом з сином Богданом у сільській хаті неподалік від Немирова, вона накидала один за одним кілька коротких оповідань українською мовою. Не надаючи особливого значення своїм літературним спробам, вона не без остраху показала написане Опанасові, а той зі змішаним почуттям радості й здивування прочитав оповідання спільним друзям і, переконавшись, що не помилився, послав невеличкий зошит з двома новелами у Петербург Пантелеймону Кулішу.
Оповідання з ідилічними кінцівками для Марка Вовчка зовсім не типові. Але для початку були відібрані саме ці, щоб не наполохати обережного Куліша. Саме він згодом так описав свої враження: "Серед матеріалів доставлених мені з різних кінців Малоросії для подальших томів "Записок о Южной руси", був один зошит когось, хто назвав себе Марком Вовчком. Поглянувши на нього бігцем, я прийняв написане в ньому за стенографію з народних оповідань за моїми зразками та й відклав собі до іншого разу. Зошит лежить у мене тиждень і другий. Нарешті я знайшов частину та й його читати. Читаю й очам своїм не вірю: у мене в руках чистий, непорочний, повний свіжості художній твір! Було надіслано спершу тільки два невеличких оповідання. Я пишу авторові, я довідуюсь, що це за повісті, як вони написані. Мені відповідають, що, живучи довго з народом і люблячи народ більше, ніж інше товариство, автор надивився на все, що буває в наших селах, наслухався народних оповідань, а плодом його спогадів стали ці невеличкі повісті. Автор трудився як етнограф, та в етнографії виявився поетом ".
Вслід за великим Кобзарем Марко Вовчок стала виразницею інтересів і сподівань пригнобленого селянства в українській літературі, створила у прозі щось нове, надзвичайно близьке до фольклору, але своє.  (за матеріалами  https://otherreferats.allbest.ru/pedagogics/00093661_0.html)


Читайте  👉Народні оповідання Вовчок Марко







Бондар Василь Васильович народився 15 січня 1954 року у селі Теліжинцях Тетіївського району на Київщині в селянській сім’ї.
Після закінчення десятирічки служив на балтійському флоті, навчався у Київському державному університеті на факультеті журналістики.
Період студентських років став і початком систематичної праці над словом.
Після закінчення навчання в університеті поїхав за призначеням у Кіровоград, де спочатку вісім років працював у редакціях Кіровоградських газет: „Молодий комунар”, „Вечірня газета”, Бюро пропаганди Спілки письменників, Центрально-Українському видавництві. Нині — голова кіровоградської обласної організації Національної Спілки Письменників України з 1995 року. Член творчих спілок: журналістської і письменницької.
Перші твори (вірші) опублікував школярем у 1970 році (“Ленінські заповіти”, м. Тетіїв). Оповідання друкував у часописах “Україна”, “Дніпро”, “Вітчизна”, “Авжеж”, “Кур’єр Кривбасу”, “Вежа”, “Літературна Україна”, “Степ” та інших. Ряд творів вийшли друком у гуртових збірниках “Вітрила-83”, “Оповідання-86”, “Свята вода”, “Десять українських прозаїків. Десять українських поетів”. У грудневому номері „Дніпра” за 1990 р. було вміщено оповідання В. Бондаря „Шутка” із коротким переднім словом М. І. Кравчука. Перша книга прози “Одвідини” побачила світ 1994 року у Кіровоградському видавництві “Степ”, засвідчивши неабиякий хист автора як оповідача-дослідника.
Василь Бондар — упорядник меморіальних книг: „Голоси із 33-го” (1993 р.), „Час чорного ворона”(1997 р.), „Ми, переможені Чорнобилем”(1996 р.), „Сповідь з-за грат”(1997 р.), “OST – тавро неволі” (2000 р.).
Лауреат обласної краєзнавчої премії ім.В. Ястребова за 1997 р., премії ім. Євгена Маланюка за книгу прози „Смарагдові китиці у воді” (2002 р.) та лауреат премії ім. Дмитра Нитченка (2006 р.), редактор літературного часопису «Вежа».
В. Бондар — активний громадський діяч, є членом Кіровоградської обласної редколегії „Реабілітовані історією”. Він докладає багато зусиль для заповнення „білих плям” нашої історії — і як журналіст, і як дослідник.


👉 Бондар Василь Васильович

👉      "Смарагдові китиці"






 Пригадаймо визначення таких понять: орфографія, орфограма, орфографічне правило.
Орфографія – розділ мовознавства, який вивчає правильне написання слів.
Орфографія регулює правильне написання слів, окремих частин  слова (префіксів, суфіксів, закінчень), а також написання слів з великої літери, разом, окремо, через дефіс.
Орфограма – це написання слова, частини слова, яке відповідає певному правилу.
Орфографічне правило – це коротка й чітка рекомендація для певного написання як зразкового.
Типи орфограм

буквені                                                                   небуквені
-        ненаголошені е, и;                                        - дефіс;
-        велика/мала літера;                                       - апостроф;
-        написання сумнівного приголосного;          - перенос слова;
-        подовження/подвоєння;                                - пропуск між словами;
-        спрощення;                                                    - правопис слів разом.
- м'який знак


  1. Завдання:  підібрати власні приклади на кожну орфограму, визначити їх тип. Намагайтеся підбирати (по можливості) такі слова, що стосуються  родини.
Виховання – 
Збудувати – 
Батько – 
Матір’ю – 
Предорогий – 
Прихилитися – 
Сказати – 
Родовід –

2. Завдання: прочитайте виразно прислів’я, виділіть орфограми, визначте їх тип. 
Щасливий той, хто щасливий у себе вдома. 
Яке  коріння, таке  й  насіння.
 Без сім’ї і свого роду – немає нації, народу. 
Дерево тримається корінням, а людина -  сім’єю

                                                                                          ✋



УКРАЇНСЬКА МОВА14.05👀
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО. ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ. ГРАМАТИЧНА ОСНОВА. ВИДИ РЕЧЕНЬ.

                                                          Згадуємо👉Основні одиниці синтаксису                    На відміну від багатьох інших мов, в українській порядок слів у реченні вільний, строго не регламентований. Якщо переставити частини речення, можна отримати кілька його варіантів. Наприклад: Земле, засівайся щастям і квітчайся для століть.- Засівайся, земле, щастям і квітчайся для століть. Слова в реченні можуть розташовуватися в прямому чи зворотному (інверсованому) порядку. За прямого порядку: *група підмета стоїть перед групою присудка; узгоджене означення стоїть перед означуваним словом; додаток знаходиться після слова, із яким він пов’язаний за змістом. Наприклад: Минуле рідного краю завжди хвилює допитливого історика. 

1. Випишіть спочатку речення з прямим порядком слів, а потім з інверсією: 
1.Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих дивонаречені. 2. Дорогу до тебе прогортала ластівка крильми. 3. Проходять хмари, гаптують небо химерною грою. 4. Сонце всипало річку блискітками. 5. Темний гай вже красується в зеленім вбранні. 6. Гірський орел завжди був гордий.

2.    Доповніть речення другорядними членами, уведіть ускладнювальні компоненти.
У парку, лісах, біля річки гуляє весняний вітер.  Сонячні дні, оповиті мрійним смутком, такі ласкаві. Журавлі прилітають з вирію, шлють на землю щасливе „курли”.Напевне, вже завтра прийде літо. Прощавай, весно!
Зробіть синтаксичний розбір речень

Типи простих речень
Принципи розподілу
Групи речень
1.За граматичною будовою
Двоскладні
Земля могутньо і велично оживає.
Односкладні
Уже смеркло.
2.За наявністю другорядних членів
Непоширені
Сонце заходить.
Поширені
Синє небо вкрили зорі.
3.За наявністю необхідних членів речення
Повні
Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось.
Неповні
Все чекає когось.
Не діждеться когось.
4.За наявністю звертань. вставних слів, однорідних членів речень, відокремлених членів
Неускладнені
І снагою життя наливаються вщерть колоски.

Ускладнені
Наливаються сонцем, вітрами, теплом, споконвічним, живим, невмирущим зерном.

                                         ✋










1.Укажи, коли відбуваються події у творі П.Куліша "Чорна рада"
 А  1659 року                                        В  1668 року
 Б  1663 року                                        Г   1665 року
2. Кого в романі "Чорна рада"називають "кармазинниками"
        А    московських бояр                                          В                  селян
        Б     городове козацтво                                        Г                 міщан
3. Герой "Чорної ради", носій ідеї об`єднаної України під владою одного гетьмана
            А   князь Гагін                                                 Б    Кирило Тур
            В  І.Брюховецький                                           Г  Я.Сомко
4. На яку посаду обрали І.Брюховецького на чорній раді 
             А  гетьмана  Лівобережної України
                Б  гетьмана Правобережної  України
                В  гетьмана Правобережної та Лівобережної України
                Г  гетьмана Запорізької Січі
5. Укажи справжнє ім`я Марка Вовчка 
           А Лариса Квітка – Косач                          Б Марія Вілінська
           В Ольга Косач – Драгоманова                  Г Ієремія Галка
6. Укажи творів якого жанру немає у творчому доробку Марка Вовчка 
         А Казки                      В Оповідання 
         Б Повісті                     Г Поеми
7. Установи відповідність між персонажами та подіями їхнього життя 
1. Була викрадена козаком
2. Швидко розчарувався в політиці І.Брюховецького
3. Змушує працювати непрацездатних
4.Намагався звільнити увязненого гетьмана ціною власного життя
5. Узяв за жінку туркеню
а)Іван Шрам
б)Леся Череванівна
в)Інститутка
г)Кирило Тур
8. Сформулюй ідею повісті М.Вовчка «Інститутка» 

9. Роман, сюжет якого побудований на історичному матеріалі 

10. Напиши твір  на одну з поданих тем:
1. Моє уявлення про Україну 17 ст. після прочитання роману П.Куліша «Чорна рада»
2. «Інститутка» М.Вовчка – перша в українській літературі соціально-реалістична повість.
Варіант ІІ

1.Укажи, який романтичний мотив виступає композиційним стрижнем твору П.Куліша "Чорна рада" 
А           самопожертви                             Б дороги
В               помсти                                        Г зради         
2. Оповідач твору "Чорна рада"
 А автор                             Б  учасник подій  В свідок подій, представник аристократичної верхівки
                  Г  свідок подій, вихідець з простого народу
3. Ім`я представника козацької верхівки, який орієнтувався в політиці на Польщу 
                А  Тарас Сурмач                            Б Павло Тетеря 
                В   І.Брюховецький                        Г Васюта Ніжинський
4. Чиї інтереси зіткнулися на чорній раді
                А  прихильників та ворогів старих січових традицій
              Б духовенства та козацтва
                В прихильників союзу з Польщею та союзу з Москвою
                Г старшини й городового козацтва та низового                                                                                 
5. Укажи, хто з українських класиків присвятив Марку Вовчку вірш і назвав її «коротким пророком»
     А.П.Куліш                                                        Б І. Котляревський
     В  І.Франко                                                        Г Т. Шевченко
6. Укажіть тему твору М.Вовчка «Інститутка» 
А Показ нестерпного становища селян, наростання стихійного протесту проти панів
Б показ життя головної героїні                       В зображення солдатських буднів
Г розповідь про життя інтелігенції
7. Установи відповідність між персонажами та подіями їхнього життя 
1. Три роки перебував у турецькому рабстві
2 божеволіла і втопилась
3"Січовий дід" - політик, захисник традицій Січі
4.Втілює народні ідеали гуманізму, мудрості, не відвідує чорну раду
5.Кріпачка, стає вільною, чекає чоловіка
6.Перетворюється на самодурку
а)Божий чоловік
б)Устина
в)Катря
г)Василь д)Невольник
Е)Пугач
8. Визнач риси реалізму  в повісті М.Вовчка «Інститутка»

9. Великий за обсягом прозовий твір, у якому змальовано історичні події в хронологічній послідовності,називають...
10. Напиши твір  на одну з поданих тем: 
1.Мій улюблений герой у романі П.Куліша «Чорна рада»
2. Образи кріпаків і кріпачок у повісті М.Вовчка «Інститутка»

Оберіть варіант. Успіхів✋



Враження майбутньої письменниці від перебування в харківському пансіоні дало поштовх до написання «Інститутки», у якій вона зобразила одну з випускниць інституту шляхетних дівчат. Під маскою гарненької панянки, що вміє належним чином «подати» себе в панському товаристві, криється жахлива внутрішня сутність людини — носія зла.
Змальовуючи героїв, талановиті письменники намагаються показати не лише індивідуальні, притаманні певній людині риси, а й характерні для більшості людей даного часу й стану. Тому ці образи називають типовими, і діють такі герої за типових обставин.
Наприклад, дівчата із дворянських сімей училися в пансіонах або інститутах, цікавилися здебільшого танцями й музикою, мріяли про вигідних женихів; як поміщиці були жорстокими до кріпаків, пихатими, жадібними, вважаючи все, зроблене людьми, своєю беззаперечною власністю, даною Богом. Такою є й інститутка, недаремно ж у неї немає у творі навіть власного імені.
 „Інститутку” Марко Вовчок почала писати  ще в Немирові на основі спостережень життя та побуту в панських маєтках. Перша назва цього твору — „Панночка”. Повість у перекладі І. Тургенєва вперше була надрукована в журналі „Отечественные записки” 1860 р. Її український варіант з'явився в журналі „Основа” 1862 р. з посвятою Т. Шевченку.
Ідейно-тематичні домінанта  твору — доля села напередодні скасування кріпацтва. Письменниця зображує людей, які не лише мріють про волю, а й виявляють непокору, протест проти сваволі поміщиків. Цим вони близькі до Шевченкових героїв.
Головна тема повісті — змалювання підневільного, безправного становища кріпаків.
Марко Вовчок розмірковує про вроджене почуття волелюбності українського народу, показує повну протилежність у поглядах на кохання і шлюб панів та кріпаків, згадує про солдатчину як каторгу, про нелегке життя наймички в місті.
Для розкриття ідейно-тематичного змісту твору Марко Вовчок використовує прийом антитези (протиставлення). Це протиставлення подвійне: світ безправ'я кріпаків — світ паразитичного життя кріпосників; доброчесність і гідність людей з народу — користолюбство, жорстокість поміщиків.
Ці світи представлено двома поколіннями панів і двома поколіннями кріпаків. Молода пані змальована ще жорстокішою, ніж стара. А молоде покоління кріпаків, на відміну від терплячої старенької бабусі, здатне на протест, на відстоювання своїх людських прав.
„Любо на волі дихнути!” — цими словами Устини можна визначити провідну художню ідею цієї повісті.
Кращі риси українського народу — чесність, працьовитість, гідність — Марко Вовчок втілила в образах селян-кріпаків. Кожний із них індивідуалізований, тобто увиразнений певною рисою характеру, притаманною лише йому. Так, Прокіп непокірний, рішучий, мовчазний, Назар — жартівливий, дотепний, більш поміркований, вважає втечу єдиним способом позбутися кріпацької неволі. Так само здатна на протест проти безправ'я й несправедливості Катря.
По-іншому змальовано образи Устини й старенької бабусі. Ці героїні покірно зносять знущання жорстокої панночки, хоча Устина і мріє про волю, а бабуся не втратила почуття власної гідності.
Образи кріпосників у повісті також індивідуалізовані. Найжорстокішою й свавільною поміщицею змальовано панночку, а також її бабусю, яка під впливом поведінки внучки згадала про можливість безкарно знущатися над кріпаками. Чоловік інститутки зображений як „добрий” пан, який під цією маскою лише приховує свою жорстокість. Його вчинок сам говорить за себе: він віддає Прокопа в солдати.
Образ Устини центральний у творі. Його роль підсилюється тим, що вустами цієї кріпачки ведеться розповідь у повісті. Доля Устини типова, тобто загальна для багатьох безправних людей того часу. Сирітство, важка щоденна праця на поміщиків. Лише один світлий промінь — думки про волю. Після драматичної події, яка трапилася з Прокопом, Устина звільняється від кріпосницької залежності. І хоч у місті їй живеться тяжко, вона радіє тому, що вільна.
Дівчина завжди привітна, лагідна в ставленні до простих людей — подруг, старенької бабусі, хатньої хазяйки в місті. Доброта її вдачі виявляється в мові. Вона використовує багато пестливих слів, наприклад, „сестрице”, „бабусенько моя люба”, „серденько”.
Устина від природи розумна, спостережлива, тому може правильно оцінити події.
У стосунках із Прокопом, який одразу запримітив її красу, вона чесна й щира. Спочатку рішуче відкидає залицяння парубка, а коли пересвідчується в справжності його почуттів, то стає його вірною дружиною. Свою місію Устина бачить у тому, щоб підтримувати чоловіка. Вона вдячна йому за визволення з кріпацтва. Попри те, що вже сім років чекає повернення Прокопа із солдатської служби, сповнена надії на краще: „ То як же мені свого чоловіка забути хоч на хвилинку? Він мене з пекла, з кормиги визволив!.. Та мене й Бог забуде! Він чоловік мій, і добродій мій. Поздоров його, Мати Божа: я вільна. І ходжу, і говорю, і дивлюсь — байдуже мені, що й є ті пани у світі!”
Прокіп змальований як високий і ставний хлопець із лагідною життєрадісною вдачею. Проте знущання панночки вплинули на його характер, він спохмурнів, задумався про своє майбутнє, яке не обіцяло нічого доброго. Лише хвилювання за долю Устини стримувало його рішучі дії.
Хлопець серцем і розумом відчував несправедливість становища кріпаків: „Воли в ярмі та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла і неозваласьі” Прокопа до глибини душі обурила розмова панського кухаря про цілковиту покору панам: „Тебе б'ють, тебе рвуть, морочать тебе, порочать, а ти стій, не моргни!..” Як рішуча й справедлива людина, він протистоїть сваволі поміщиків. Промовистим є епізод, коли панночка побила стареньку бабусю й почала тягати за волосся Устину. Навіть солдатчина здається Прокопу волею порівняно з кріпацьким життям.
Інститутка, як і Устина, — сирота. Проте її доля, починаючи з дитинства, суттєво відрізняється від життя Устини, що зрозуміло. Панночкою опікувалася бабуся, багата поміщиця. За звичаєм дворян, з яких походила дівчина, її віддали навчатися до інституту благородних дівиць. Повернувшись у маєток після закінчення цього закладу, вона продовжує жити в розкоші та мріях про багатого нареченого. Зустріч із полковим лікарем перевернула її життя — дівчина покохала. Але це почуття не принесло щастя, адже обранець не мав великих статків. Лише звістка про невеликий хутірець її судженого звеселила панночці серце. Так само сильно порадувало її рішення бабусі подарувати дівчині маєток Дубці. І якщо для полкового лікаря Дубці овіяні романтикою кохання, бо тут молоді люди познайомилися й покохали одне одного, то для панночки — це прибутки, збагачення, яке неможливе без каторжної щоденної праці кріпаків. Перебравши на себе всі господарські турботи, панночка ще більше експлуатує селян — і дорослих, і дітей, і калік: „Діти сади замітали, індиків пасли; каліки на городі сиділи, горобців, птаство полошили”. Таким чином вона примножила власні статки в кілька разів, заслужила похвалу сусідніх поміщиків і прокльони кріпаків.
Антигуманний зміст учинків панночки найбільш повно розкрито в її ставленні до селян як до людей нижчого сорту. Вона ненавиділа їх, використовувала їх важку працю, могла вдарити, жорстоко покарати, принизити. Ось лише один епізод — знущання з Устини: „Одного разу дожидали в нас полкових з міста. ...Сіла панночка зачісуватись... Лишечко ж моє! Лучче б жару червоного у руку набрала, як мені довелось туманіти коло її русої коси!.. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знов сюди поступай; і пхати мене, і наскакувати на мене, — аж я злякалась! Та репече, та дзвякотить, та тупоче-тупоче, а далі як заплаче!.. Я в двері, а вона за мною в сад: “Я тебе на шматки розірву! Задушу тебе, гадино!” Оглянусь я на неї, — страшна така зробилась, що в мене й ноги захитались. Вона мене як схопить за шию обіруч!.. Руки холодні, як у гадюки. Хочу скричати, — дух мені схопило, так і рухнула коло яблуні, та вже од холодної води прокинулась”. Устина хворіла цілу весну від такої дикої поведінки панночки.
Багатство — ось основне мірило інститутки щодо людей, навіть з її соціального середовища. Коли після народження сина вона дізнається, що пан запросив кумом свого хорошого товариша, молода пані з обуренням говорить: „Боже мій, я одразу догадалась!.. Запросив якесь убожество... Та я не хочу сього й чути! Не буде сього! Не буде!.. Полковника треба прохати, — от кого!”
Користолюбство рухало панночкою й у коханні, у пошуку нареченого. Вона не щира навіть з тим, хто їй сподобався, використовує різні способи, щоб зблизитися з полковим лікарем: шле йому запрошення через друзів, прикидається хворою. Одружившись, не поважає ні свого чоловіка, ні його думки.
Письменниця, змальовуючи панночку, використала контраст. Її зовнішня привабливість („здається, не змалювати такої кралі”) протиставляється жорстокому характеру, позірна освіченість — духовній обмеженості (панночка хизується своїм вбранням, багатством, успіхом у чоловіків; ніколи не цікавиться літературою, музикою, лише господарством). Також авторка майстерно використала контраст у мові інститутки. Зі своїм оточенням вона мила, ніжна („голубочко”, „бабуню”, „моє серце”), а з кріпаками — лайлива, брутальна („гадина”, „ледащо”, „дурна”).
Отож в образі інститутки зовнішня фізична краса різко контрастує із внутрішнім моральним потворством псевдо-ученої панночки.

                                                      Марко Вовчок "Інститутка"👈 аудіокнига


                                                                        ✋





   Ми з вами живемо в еру інформації. Тому жодного дня не можна уявити собі без різного роду повідомлень. Ми отримуємо їх, коли спілкуємось з іншими людьми, слухаємо радіо, дивимося телевізор, читаємо книги, газети і журнали. Ми передаємо повідомлення, коли пишемо листи, розмовляємо по телефону, розповідаємо один одному про якісь події.

Повідомлення — один з жанрів усного висловлювання; невеликий за обсягом твір на певну тему в публіцистичному стилі, призначений для публічного виголошення.
Повідомлення у публіцистичному стилі привертає увагу аудиторії до важливої суспільної або морально-етичної теми, розкриває неоднозначність розуміння цієї теми, її дискусійний характер, виявляє суб’єктивізм автора, його емоційне ставлення до повідомлюваного.
Джерелом для повідомлення в публіцистичному стилі може бути:
  • інформація про події, яку подають ЗМІ;
  • власні спостереження за фактами і явищами суспільного життя;
  • інформація в Інтернеті;
  • література.
Структура повідомлення:
  1. Вступ (зацікавлення, створення необхідного настрою).
  2. Основна частина (наявність доказів на користь власної позиції, наведення переконливих фактів, прикладів).
  3. Висновки (узагальнення положень основної частини, спонукання аудиторії до дискусії, виголошення заклику тощо).
Алгоритм підготовки повідомлення:
Вибір теми й визначення мети повідомлення → збір інформації → структурування матеріалу → створення повідомлення

ПАМ’ЯТАЙТЕ:
Виберіть тему, яка дійсно хвилює вас.
Чітко уявіть собі мету повідомлення і дотримуйтесь її.
Опрацюйте не менше 2-3 джерел.
Обмежте обсяг матеріалу.
Наповніть повідомлення прикладами, фактами, які б ілюстрували те, про що говорите.
Говоріть виразно, правильно, доречно, використовуйте образні вислови.

Орієнтовні теми:
  1. Життєві цінності сучасників.
  2. Мова українського телебачення.
  3. Люди, що створили себе самі.
  4. Молодіжний сленг як мовне явище.
  5. Проблеми екології і ми.

Серед запропонованих тем виберіть ту, яка вас найбільше хвилює. Складіть і запишіть у зошит тези для повідомлення на вибрану тему.






УКРАЇНСЬКА МОВА 07.05👀

КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА ТЕМАМИ "СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВЯЗКУ. ТЕКСТ ЯК ОДИНИЦЯ МОВЛЕННЯ Й ПРОДУКТ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ".


Завдання №1.                      
 Випишіть речення в такій послідовності:
1)    прості речення;
2)    складносурядні речення  із сурядними сполучниками; 
3)    складнопідрядні речення  із підрядними сполучниками;
4)    безсполучникові складні речення.
   Побратимство в запорожців перебувало у великій шані. Народні оповідання зберегли нам багато випадків про те, коли козак, одшукавши свого побратима в неволі й не маючи коштів, щоб його викупити, віддавався сам на каторгу з тим, щоб турок випустив його побратима на волю... На знак побратимства запорожці мінялися хрестами з тіла, а далі в них усе було спільне. У походах побратими бувало не з’їдять один без одного шматка хліба; в боях же вони билися поруч і рятували один одного від смерті. (За А. Кащенком).

Завдання №2.                

Визначте тип речення і побудуйте його структурну схему.
Над землею висіла ще сиза дрімота, її будило гупання гармат, брязкіт зброї, хвалькуваті бойові вигуки під стінами могутньої кам’яної фортеці (За Р.Іванченко) 

Завдання №3.                    
  
Утворіть з поданих простих речень складні сполучникові речення. Запишіть  їх, уникаючи  тавтологічних повторів.
1. Настала осінь. Пожовкло листя на деревах. Відлітають птахи. Все частіше небо затягують важкі хмари (За Б. Лепким). 2. Був зорепад і зелен сад. Ми були у парі (За В. Кудрявцевим). 3. Мати все життя тяжко працювала. Син виріс неробою (За О. Гончарем). 4. З високих круч луна орлиний клекіт. Я телефон Ваш набрала (За Т. Севернюк). 5. Час летів, немов на крилах. Мов сон, життя минало  (За Лесею Українкою). 6. Верби  сплакували листям. Золоті  сльози  гнало над водою  (За Г. Тютюнником). 7. Праця  стає великим вихователем. Праця входить у духовне життя наших вихованців (За В. Сухомлинським). 8. Катря наче заспокоїлась. Неймовірна думка не кидала  її  голови  (За Панасом Мирним).

Завдання №4.                          
Складіть за малюнком речення, які б   відповідали поданим схемам:
[   ],    [   ].    [   ], та [   ].    [   ], щоб [   ].
Підкресліть граматичні основи утворених речень.



Завдання №5.                            Тестові завдання
Виконайте тестові завдання, відповіді запишіть у таблицю.
1. Укажіть ознаки складного речення
А.  Має одну  граматичну основу.
Б.  Може  мати  сурядний, підрядний,  безсполучниковий  зв’язки.
В.  Частини  завжди  залежать одна від одної.
2.  Перед сполучниками і, та, але, проте, однак, чи, що, щоб, які зєднують частини складного речення, ставиться
А. Кома.
Б. Тире.
В. Двокрапка.
3. Речення  Ми з тобою ішли, і синіли поля
А. Є простим реченням з однорідними присудками.
Б. Є складним реченням з двома граматичними основами.
В. Є складним реченням з трьома граматичними основами.
4. Укажіть складносурядне речення
А. Спинилось літо на порозі  і  дише полум’ям на  все,  і  грому    дальнього погрози повітря стомлене несе.
Б.  Характерно,  що  критики  відразу  ж  помітили  багатство і красу мови творів Панаса Мирного.
В. Зосталася Мотря сама-сама, як палець, з своєю нерозважною думкою.
5.  Позначте складнопідрядне речення
 А.  Стоїть  він  на  току  з  ціпом  і  бачить:  приходить  десятник з волості.
 Б.  Покотились  з  очей  сльози,  як  горох,  закапали  аж  на  долівку.
 В.  На  завтра, як  чуть  стало  сіріти,  зібралися коло  волості та взяли старшину з собою і пішли до пана в Красногорку.
6.Укажіть безсполучникове складне речення
А. До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.
Б. Коли квітень з водою, то травень з травою.
В.  Травень  холодний – рік  хліборобний .
 Завдання №6.                             

  Розставте розділові знаки.  Підкресліть граматичні основи, накресліть структурну схему одного речення (на вибір).
Нове століття вже на видноколі  і час новітню створює красу. 2. Наука  вчить багато а життя  ще більше. 3. Несімо правди непогасний стяг і кривда в нашу долю не поцілить. 4. Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе. 5. Життя іде і все без коректур і час летить не стишує галопу. 6. Без слова немає обнови і часу мертвіє відлік. 7. Проходять покоління по землі та кожне творчий слід свій залишає. 8. Плекаймо вміння віддавати любов тепло зустрічний крок і завжди будемо багаті в щедрості серця і думок. 9. Зі мною друг і знов душа розкрита на чисте все на світле на живе.

Завдання№7  Установіть відповідність між реченнями та видом зв'язку
1. А речення - мов зоряний разок слів - намистинок, що світяться алмазно, і все довкіл сіяє так виразно. 
2. Збулись твої (Шевченкові) слова пророчі, і час оновлення настав, і темні просвітились очі, вчорашній раб Всесильним став.
3. А я додам: любити можна поезію в добу ракет, бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет.
4. Над вечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом.
5.Сіре  небо  кошлатилося  брудними  отарами,  блищала  дорога,а  над  річкою  і  над  калюжами  підіймався  серпанок. 
6. Тхнуло  мокрими парканами, які простягалися з одного боку їхнього завулку і з другого у глибину того туманцю і там пропадали, ніби туман їх поїдав.

А. Складне речення із сурядним і безсполучниковим зв'язком.
Б. Складне речення із підрядним та безсполучниковим зв'язком.
В. Складне речення із сурядним та підрядним зв'язком.
Г. Складне речення із сурядним, підрядним та безсполучниковим зв'язком.
Ґ. Складне речення з підрядним звязком.


 Завдання №8 
1. Текст - це...
  • А) група слів, словосполучень та речень;
  • Б) висловлювання, що складається з кількох речень;
  • В) група речень, об'єднаних темою та головною думкою;
  • Г) кілька мікротем.
2. Тема тексту - це...
  • А) те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує;
  • Б) його зміст, те, про що в ньому розповідається;
  • В) оцінка предмета чи явища;
  • Г) «відоме» і «нове».
3. Головна думка тексту - це...
  • А) те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує;
  • Б) його зміст, те, про що в ньому розповідається;
  • В) висновок, що робить автор;
  • Г) головна мікротема.
4. Скласти план означає...
  • А) поділити текст на абзаци;
  • Б) зазначити послідовність розташування думки;
  • В) вказати, як речення пов'язані між собою у тексті;
  • Г) визначити в тексті мікротеми, чітко й стило їх сформувати.
5. Речення в тексті пов'язані за допомогою:
  • А) займенників, абзаців, іменників, теми;
  • Б) синонімів, власних назв, мікротем;
  • В) повторів «відомого» і «нового», прикметників, головної думки;
  • Г) займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів.
6. Розрізняють такі типи мовлення:
  • А) розповідь, повість,  опис;
  • Б) опис, оповідання,  роздум;
  • В) розповідь, опис, роздум;
  • Г) роздум, вірш, розповідь.
7. Розрізняють стилі мовлення:
  • А) розмовно-побутовий, офіційно-діловий, науковий, художній, церковний, публіцистичний;
  • Б) розмовно-побутовий, науково-діловий, науковий, художній, церковний, публіцистичний;
  • В) побутовий, офіційно-діловий, науковий, художній, церковний, публіцистичний;
  • Г) розмовно-побутовий, офіційно-діловий, розповідний, художній, церковний, публіцистичний.
8. Заголовок тексту повинен відображати:
  • А) тип мовлення;
  • Б) тему та головну думку тексту;
  • В) «відоме» та «нове»;
  • Г) стиль мовлення.


                                                                      🙇








Ви  маєте змогу познайомитися з письменницею, опрацювавши матеріал у підручнику і за посиланням👉 Марко Вовчок


ПОСЛУХАЙТЕ  ВІДЕОУРОК
👇

Подивіться документальні фільми про письменницю

👇




Запишіть у зошит  основні біографічні дані письменниці. Читайте повість "Інститутка".



УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 05.05 👀

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ РИСИ ІНІЦІАТИВНОСТІ, ПРАЦЬОВИТОСТІ, ЛИЦАРСТВА, БЛАГОРОДСТВА, ВІРНОСТІ ПОЧУТТЮ ТА ОБОВ'ЯЗКУ В  РОМАНІ "ЧОРНА РАДА".


Прочитайте матеріал у підручнику і за посиланням 👉Утвердження загальнолюдських цінностей у романі П. Куліша "Чорна рада"


Відтворюючи події минулого, П. Куліш  шукає в них відповіді на животрепетні питання тогочасності, зокрема — яким має бути майбутнє України, її соціальний устрій, державний лад.
    
В образах головних героїв — Сомка, Шрама, з одного боку, Брюховецького та його прибічників — з другого, розкриваються головні аспекти конфлікту, втілюється ідея твору. Вони відрізняються один від одного і зовнішністю, і вдачею, і своїм ставленням до державної справи. Тому, аби мати правдиве уявлення про історичних осіб, давайте спробуємо потрапити в історичне минуле та створимо портрети цих постатей.

     У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах і виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність — такі ідеали цього славного героя.
     Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хранителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю. У народнопісенному дусі зобразив П. Куліш Петра Шраменка — дужого, хороброго молодого козака, закоханого у свою дівчину.
     Відтворюючи минуле, автор прагне збагнути і оцінити сучасне.

Характеристика центральних образів твору
Яким Семенович Сомко
Яким чином Я. Сомко потрапляє на політичну арену? Що нам відомо про його минуле? 
Рік народження Якима Семеновича Сомка невідомий. Походив він з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Б. Хмельницького. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Б. Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Яким Семенович активно прагнув зібрати чорну раду, бо сподівався, будучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі
Чи можна вважати його продовжувачем справи Б. Хмельницького? 
Я. Сомко — продовжувач справи Б. Хмельницького. Про це свідчать слова наказного гетьмана: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, одтиснем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна»
Чому Я. Сомко був лише наказним гетьманом? 
На лівобережній Україні козацька старшина висунула на гетьмана переяславського полковника Я. Сомка. На старшинській раді в Козельці Сомка обрано наказним (тимчасовим) гетьманом. Але царський уряд не затвердив цього обрання.
Сомко виступає як мудрий державний діяч. Його ідеал — соборна Україна, об’єднана під єдиною гетьманською булавою, звільнена від усіляких ворогів. Він бачить її не підлеглою Москві, а рівноправним спільником. Це, власне, сокровенні думки самого Куліша, а Сомко — рупор тих поглядів. Згідно із задумом автора, то мав бути ідеал гетьмана («розумом і славою узяв над усіма»)
А) Портрет і зовнішність героя: 
«воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»;
 «високий, огрядний собі пан»;
«кругловидний, русявий»;
«голова в кучерях, як у золотому вінку»;
«очі ясні, веселі, як зорі»;
 «чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи».

Риси характеру, вдачі;
  
взірець лицарства, мужності, відвертості, благородства;
«щирий і незлобливий»;
 не любив жартів;
«щира козацька душа»;
«гордий, пишний і розумом високий».

1)     Цитатний матеріал про героя І. Брюховецького.
«Не знатиме під моєю булавою жодного козака або козацького старшини над собою паном: усі будемо рівні» (Добре він порівняв Україну!)
«Брюховецького величали другим Хмельницьким, що іще раз стає за Вкраїну супротив її ворогів і дарує мирові волю».
«А як придивишся, то на виду в його наче ще й приязне: так би здається, сів із ним да погуторив де про що добре да мирне. Тільки очі були якісь чудні — так і бігають то сюди, то туди і, здається, так усе й чигають ізпідтишка чоловіка. Іде, трошки згорбившись, а голову схилив набік так, наче каже: «Я ні од кого нічого не бажаю, тілько мене не чіпайте». А як у його чого поспитаються, а він одвітує, то й плечі, наче той жид, підійме, і набік одступить, що ти б сказав — він усякому дає дорогу, а сам знітиться так, мов той цуцик, ускочивши в хату»
«Отакий-то був той Брюховецький, такий-то був той гадюка, що наварив нам гіркої на довгі роки!»
«…каже тоненьким, ницим голоском».
Лестощі Брюховецького:
«Ні, не против я, не прогайнув, не промантачив, не проциндрив без пуття: усе спустив з рук, аби б тільки як-небудь прикрити ваші злидні. Не мало пішло мого добра і по Гетьманщині. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко — да й те оддасть своїм курчаткам, так і я все до останнього жупана пороздавав своїм діткам. А тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт — доведеться незабаром ходити так, як лапко. Що ж? Походимо й без чобіт, аби моїм діткам було добре».
«Ви може думаєте, що я, так як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру, аби б тільки в мене на ногах рипали сап’янці? Не доведи мене до сього, господи! Везли колись за мною в Січ жупани й сап’янці возами, везли золото і срібло мішками, а я все збув із рук, аби моїм діткам було добре!»
П. Шраменко:
«Окаяний пройдисвіт так усіх оманив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж. Аж дивно стало моєму козакові, що то чоловік зможе, як захоче!»
Підступність і улесливість Брюховецького:
«Батьки мої рідні! Що ж (я) здолаю видумати путиє своїм нік-чемним розумом? У ваших-то сивих, шановних головах увесь розум сидить! Ви знаєте всі стародавні звичаї і порядки — судіть, як самі знаєте, а моє діло махнути булавою, да й нехай по тому буде. Недармо ж я вас вивів із Запорожжя на Вкраїну: порядкуйте по-стародавньому, як самі знаєте; судіте і карайте, кого самі знаєте, а я свого розуму супроти вашого не покладаю. Усі ми перед вашими сивими чупринами діти, дурні».
«Сам Брюховецький стояв у голубому жупані перед своїх запорожців. Тут уже він був не той, що в Романовському Куті: позирав гордо, по-гетьманськи, і тілько всміхавсь, узявшись у боки».
Самохарактеристика Брюховецького:
«Мабуть, сам лихий мені помагає… А лучче б нічого сього не було… Ой батьку Богдане! Не пізнав би ти тепер свого Іванця!.. Ворог!.. І звідки нечистий утелющив мені ворога!.. А вже тепер шкода зупинятись… Вивернеться… добре, що поборов! Два коти в одному мішку не помиряться… Чом же оце нема в мене сили до закінчення? Була сила світ на свій лад повернути, а тепер ось шпирнути ворога ножем боюсь… Що ж, як на Москві зроблять не по-нашому? Гроші грошима, бояре боярами, а цар — душа праведна…»
«Мізкує собі ледачий Іванець, ходячи по світлиці…»
Пугач про Брюховецького:
«Бачимо, бачимо, вразький сину,— дармо, що ти гетьман,— до чого ми в тебе дожилися. Убрав єси нас у шори, як сам хотів! Вивезли ми тебе на своїх старих плечах у гетьмани, а тепер ти вже без нас думаєш Україною орудувати! Недовго ж поорудуєш! Я тобі кажу, що недовго! Коли взявсь брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака! …брехнею світ пройдеш, то назад не вернешся. Плюйте, братці, на його гетьманство! Кому любо з нечестивим пройдисвітом у гріхах погибати, зоставайсь тут, а хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги! А на прощання скажемо сьому Іродові, чого ми йому бажаємо: воно ж йому й не минеться» 

Дайте відповіль на питання (у зошиті):
1. Вмотивуйте, чи можна вважати Кирила Тура справжнім козаком-січовиком? Що у цьому образі ви пошановуєте і засуджуєте?
2. Дослідіть, якою була боротьба між Петром і Кирилом? Чому дотримання честі і справедливості для кожного із них — це першооснова.

                                                                                     ✋



УКРАЇНСЬКА МОВА 30.04👀

РМ  КОНСПЕКТ СПРИЙНЯТОГО НА СЛУХ НАУКОВО-НАВЧАЛЬНОГО ТЕКСТУ

 Види запису прослуханого :план, тези, виписки, конспект.
Конспект — це короткий запис змісту певного тексту, конспектування — це складний процес, у якому поєднується студіювання або читання за письмом.
  
Види конспектів

Текстуальний
Вільний
Змішаний
Тематичний
Структурний
Послідовний виклад основних думок тексту словами автора
Послідовний виклад основних думок тексту своїми словами
Поєднання текстуального та вільного
Усебічно висвітлене одне питання
Передача внутрішньої структури тексту

Конспектування науково-навчального тексту дозволяє коротко записати почуте, застосовувати його на практиці, а також виражати власне ставлення до нього, записувати власні думки. У конспекті окремі фрази і навіть слова мають більш вагоме значення, ніж у докладному переказі. Важливо створити умови для самостійної діяльності для найбільш ефективного оперативного осмислення й переробки значного обсягу навчальної літератури. Тому слід звернути увагу на спеціальні вміння, формування яких забезпечуватиме якісне конспектування. Повторимо необхідні вміння, опрацювавши пам’ятку.
ПАМ’ЯТКА

Уміти виділяти головне.
Структурувати текст.
Відкидати другорядні, неістотні факти.
Здійснювати скорочення тексту.
Критично оцінювати текст, робити висновки, узагальнення.
Переформулювати думки своїми словами.
Оформляти конспект відповідно до мовних норм.

ПАМ’ЯТКА
(Як оформляти конспект сприйнятого на слух науково-навчального тексту)
  1. Паспортні дані тексту (прізвище, ініціали автора, назва тексту).
  2. Уживання скорочених слів, абревіатур, спеціальних позначень.
  3. Конспектування тексту своїми словами відповідно до мовних норм, фіксування головної інформації.
Примітка. Матеріали конспекту — на правій сторінці зошита. Ліва сторінка — для запису власних думок, коментарів, оцінок.

  1. Поради щодо конспектування
    1. Записувати автора й назву тексту, який конспектуєте.
    2. Перед складанням конспекту прочитати весь текст і осмислити його основний зміст.
    3. Складати конспект після того, як продумали план тексту.
    4. Записувати тільки основне: спочатку основну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.
    5. Виклад у конспекті розбивати на пункти, параграфи, дотримуючись абзаців.
    6. Намагатися, щоб записи були чіткими, змістовними й лаконічними.
    7. Для зручності користування конспектом підкреслювати найважливіші словосполучення, слова.
    8. Пам’ятати, що в конспекті окремі фрази й навіть окремі слова мають вагоміше значення, ніж у докладному переказі.
    9. Цитувати правильно й точно.
    10. Учитися конспектувати відразу начисто.
Доберіть з підручника історії текст (1-2 сторінки). Складіть конспект тексту.

                                                                             ✋

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 29.04

ДИНАМІЧНИЙ ІНТРИГУЮЧИЙ СЮЖЕТ РОМАНУ "ЧОРНА РАДА". РОМАНТИЧНІ ПРИГОДИ ГОЛОВНИХ ГЕРОЇВ.

                                                               👉  П. КУЛІШ


                                                               👉"Чорна Рада" Пантелеймон Куліш


           „ЧОРНА РАДА”
Літературний рід: епос.

Жанр: перший в українській літературі історичний роман (роман-хроніка, історико-пригодницький роман).

Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 року – доби Руїни. Показ соціальних суперечностей в Україні після переможної війни над поляками: між поміщиками і селянами, міщанами й козаками, старшиною та рядовим козацтвом.

Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта, здатна до мудрого державотворення.

Головні герої: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко; правобережний гетьман Павло Тетеря; ніжинський полковник Васюта Золотаренко; кошовий гетьман Запорозької Січі Іван Брюховецький; московський князь Гагін; запорозький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Іван Шрам (справжнє прізвище Чепурний); його син Петро Шраменко; кошовий козак, господар хутора Хмарище Михайло Черевань; йог дружина Меланія і дочка Леся (Олександра); Божий чоловік; Василь Невольник; князь Матвій Гвинтовка та його дружина Настя.

Сюжет: Схожий на сюжети історичних романів В.Скотта, тобто має дві сюжетні лінії:
1) суспільно-історичну (вибори гетьмана)
2) інтимно-особистісну (стосунки між Якимом Сомком, Лесею Черевань та Петром Шраменком).

З них перша закінчується трагічно – смертю Сомка та перемогою Івана Брюховецького, а друга – гармонією в особистому житті (Петро та Леся одружуються).

Історична лінія починається епізодом прибуття полковника Івана Шрама та його сина Петра на хутір до Череваня (експозиція); зав’язка – зустріч Шрама з Сомком; розвиток дії – оповідь про непросту боротьбу між двома ворожими силами – Якимом Сомком (благородним і чесним захисником України) й Іваном Брюховецьким (підлим узурпатором гетьманської булави). Кульмінація – чорна рада в Ніжині. Розв’язка – страта Сомка і Васюти, героїчна смерть Шрама.
Любовна лінія має з історичною спільну експозиціюЗав’язка – знайомство Петра Шраменка з Лесею Череванихою. Розвиток дії – містить розповідь про боротьбу Петра за Лесине кохання, коли йому довелося не тільки зброєю захищати дівчину від домагань Кирила Тура, а й перенести великі душевні страждання, бо Леся була нареченою самого Якима Сомка. Кульмінація – двобій між Петром і Кирилом Туром. Розв’язка – Леся й Петро одружуються.

Проблематика роману:
– історична доля України;
– взаємини між соціальними верствами;
– Запорізька Січ та її історична місія;
– козацтво, козацька честь та побратимство;
– дружба та людські взаємини між людьми;
– кохання та родинне щастя;
– вірність та зрада;
– роль особистості в історії народу;
– добро і зло;
– дотримання народних традицій і моралі.
Роман – вид епічного твору, у якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси, усебічно й в розвитку, показані персонажі. Роман має декілька сюжетних ліній, які переплітаються з долею головних героїв.

Композиція: роман складається з 18 частин.
Композиція твору пов’язана образом дороги, якою полковник Шрам і його син їдуть з Правобережної України на Лівобережну, щоб допомогти наказному гетьманові Якиму Сомку.

Історична основа твору – це події Руїни (хроніка 1663 року) – час, коли Україну після смерті Богдана Хмельницького шматували претенденти на гетьманську булаву, часто вдаючись до інтриг, обману й підступу (це показано на образах Івана Брюховецького, Павла Тетері, Васюти Золотаренка, Якима Сомка, згадується також Юрій Хмельницький та Вуяхевич).
Джерелами роману були козацькі літописи, зокрема „Літопис Самовидця” і частково літопис Григорія Граб’янки, що відображають події української національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького 1648–1654 років та періоду Руїни.                                                    
                                                                             ✋


УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 28.04

"ЧОРНА РАДА  П. КУЛІША- ПЕРШИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН-ХРОНІКА. ІСТОРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ Й АВТОРСЬКА УЯВА В НЬОМУ.


                                                   👉  13 фактів про роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада»




 П. Куліш мав усвідомлене почуття відповідальності за долю нації. Він шукав шляхи виходу з колоніального рабства, тому звернувся до історії, насамперед її трагічних сторінок, які б могли вказати на причини втрати Україною державності.  Письменника глибоко вражали зневага його сучасниками національних святинь, він намагався дошукатися причин національного лиха. Так поступово зароджується в нього задум написати історичний роман із часів козаччини, але звернувся не до її перемог, а до епохи анархії та чвар, що стояли на шляху до національного об’єднання.             Історик і науковець, Пантелеймон Куліш прискіпливо вивчав документи минулих часів, фольклор, свідчення очевидців, підводив свій історичний роман під наукову базу, але при цьому керувався емоціями, сповідував селянську мораль, категорично засуджував руйнаторство й кровопролиття. Тому  зрозуміло, що сам автор  присутній у романі: в багатьох моментах устами Божого чоловіка, старого Шрама, далекоглядного Якима Сомка і навіть іноді Кирила Тура говорить не хто інший, як “гарячий Панько”.     Символом деградації козацької епохи для Куліша була Велика Руїна, а Ніжинська рада 1663 року – переломним моментом у занепаді української державності. Тому “чорна рада” і стала предметом зображення, тим кульмінаційним моментом, навколо якого групуються події та персонажі.

У романі органічно переплелися справжні історичні події, імена зі створеними авторською уявою. Та й реальні історичні прототипи постають в “Чорній раді” як образні узагальнення певних тенденцій, певних суспільних настроїв. Сам Куліш в епілозі до роману зазначав, що свій задум він хотів донести до читача не “дисертацією, а художнім відтворенням забутої і викривленої в наших уявленнях старовини”.

Роман “Чорна рада” – твір багатопроблемний. Автор порушує не лише історико-політичні проблеми (патріотизму і незалежності держави, ставлення влади до народу, ролі державного діяча), а й філософські, загальнолюдські (боротьби добра і зла, кохання і подружнього щастя, батьків і дітей, народної моралі).

Хоч персонажі роману і є носіями авторських ідей, думок, симпатій та антипатій, все ж вони вийшли з-під пера П. Куліша повнокровними живими художніми образами, за долю яких читач переживає, радіє, яким співчуває, чи котрих, навпаки, засуджує. Це і далекоглядний політик, мужня людина, красень Яким Сомко, і палкий патріот, суворий старий Шрам, і романтичний та відважний його син Петро, і чарівна Череванівна, і химерний, але одчайдушний козак Кирило Тур, і підлий Брюховецький, підступний і жорстокий Гвинтовка та багато інших, від вчинків яких залежала доля цілої нації.

У романі “Чорна рада” переплітаються різні стилі. Окремі сторінки, присвячені переживанням Петра, його стосункам з Лесею, звучать поетично, зворушливо, як вірші. Інші ж – пристрасні монологи героїв в ораторському стилі, де викладаються їхні погляди (та й авторські) на суспільні проблеми, на облаштування української державності. У творі зустрічаються й розлогі описи, й масові сцени, й короткий конспективний виклад подій (наприклад, розповідь про загибель Сомка, Васюти й Шрама).

Роман насичений уривками народних пісень, цитатами з літописів, Святого Письма, що відіграє важливу композиційну роль, так само як і прийом сну (сон Череванихи) та листа (Сомка – Васюті).

П. Куліш показав і неабияку художню майстерність. Його мова запашна, з відчутним історичним колоритом, насичена оригінальними порівняннями, епітетами, метафорами та іншими засобами виразності, близькими до усної народної творчості.

Вражає масштабність та епічність розповіді. Адже П. Куліш осягає своїм письменницьким зором усю Україну – від столиці до дрібного хутора, проникає у психологію багатьох людей – від міщанина Тараса Сурмила, кобзаря Божого Чоловіка до державного діяча, претендента на булаву Якима Сомка, від дивакуватого сміливця-запорожця Тура до дівчини-красуні Лесі Череванівни.

Про роман “Чорна рада” захоплено відгукнувся Т. Шевченко та багато інших видатних людей. А Іван Франко вважав його “найкращим твором історичної прози в українській літературі”. І це не даремно. І ми, сучасні читачі, відчуваємо неповторний колорит епохи Великої Руїни, вчимося жити в єдності та мирі зі своїми співвітчизниками, щоб не повторювати помилок історії.   



                                           Продовжуйте читати розділи роману, подивіться фільм (відео у попередньому уроці) і  бережіть своє здоров'я  ТУТ






                                                                                    ✋


   








УКРАЇНСЬКА МОВА 24.04👀

ВИДИ І ЗАСОБИ МІЖФРАЗОВОГО ЗВ'ЯЗКУ


Опрацюйте тему у підручнику, а ще  👉ТУТ

Послухайте відеоурок  за посиланням👉 Засоби міжфразового зв'язку

                             Прочитати текст. Визначити його стильову й типологічну належність. Дослідити, який вид міжфразового зв’язку  переважає в  тексті. 

     Важко знайти людину, яка б не мріяла про подорожі, чи не хотіла б опинитися на маловідомих землях. Усе це вабить не лише охочих до пригод, а й науковців-географів та натуралістів. Науці відомо чимало вчених, які змінили розуміння світу та його будови  саме  завдяки  своїм  славнозвісним подорожам...
     І ось, доля склалася так, що одне  із відкриттів трапилося завдяки  молодому  досліднику  Чарльзу  Дарвіну,  який,  долаючи перешкоди, 27 грудня 1831 року вирушив у подорож на кораблі «Бігль». Експедиція мала на меті дослідити східні та західні береги Південної Америки та прилеглі острови, щоб потім скласти детальні морські карти. Крім того, перед експедицією «Бігля» було поставлене й  інше  завдання, яке  ґрунтувалося на проведенні серії хронометричних вимірів навколо Землі, з чим  і була пов’язана навколосвітня подорож  (О. Білоус).

  Скориставшись  схемою, дослідити, які лексичні  і граматичні засоби зв’язку використані автором у  тексті.
shemu_37_.jpg                 

Виконайте завдання  та надішліть на мою адресу  romanwikamaksum@gmail.com


УКРАЇНСЬКА МОВА 23.04👀

РМ ТЕЗИ ПРОЧИТАНОЇ  НАУКОВО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ СТАТТІ



                                                                              
Тези — це коротко, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, положення доповіді, повідомлення, статті тощо. Тези складають основу тексту.
Формулювання кожної тези починається з нового рядка, кожна теза має самостійну думку, висловлену в одному або кількох реченнях. Тези суттєво відрізняються від плану, оскільки виділяють кожну думку, підтверджуються фактами і прикладами. Вони використовуються для запам’ятовування певної інформації. 



Види  тез
Складання тез
Цитатні
Відбір авторських тез із тексту.
Вільні
Основні положення тексту формулюють своїми словами.
Змішані
Цитати й вільний виклад авторської думки чергуються.
Прості
Теза подає основну думку частини у формі ствердження чи заперечення будь-чого.
Складні
Окрім ствердження якоїсь думки, містить ще й доведення її.



Як  написати тези прочитаного👇

  1. Прочитати весь текст, якщо він невеликий, або розділ, якщо твір великий за обсягом.
  2. Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення, висунуті автором.
  3. Формулювати думки чітко й коротко, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.
  4. Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку.
  5. Записуючи тезу, потрібно нумерувати кожну, пропускати рядок між ними.
  6. У кожній тезі потрібно виділяти головне слово й помічати логічний наголос.
  7. Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказують номер сторінки тексту, якщо невеликий — джерело викладу.
  8. Викладати основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.
    👉Чиї ж ми діти?
Батьки і діти, діти і батьки. Одвічний клубок, тісно змотаний у родовідну спілку. Протягом століть наш народ виробив і опрактикував мудрі моральні критерії цієї неперервності. Вони передавалися з покоління в покоління, залишаючи по собі добру чи оганьблену славу.
Добра пам’ять про батьків чи дідусів, матерів або бабусь завжди переходила і на їхніх нащадків. Саме це змушувало більшість людей увічнитися в родоводі. Але траплялися й протилежні випадки — людський осуд одного з пращурів міг також причепитися і до дітей. І хоч вони в тому не були винні, іменне тавро переходило з покоління в покоління, особливо на тих, хто успадкував риси такого характеру.
Родовідна пам’ять — явище у традиційному вкраїнському побуті унікальне, але, на жаль, майже не досліджене. Очевидно, мало хто вже знає, що було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна.
Пам’ять про своїх пращурів — не забаганка і тим паче не данина моді. Це була природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії й традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали: «Людина без роду-племені».
Ось так з роду-віку й співіснував тісний взаємозв’язок: батьки намагалися передати в спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити добру пам’ять про самих себе; діти ж мали за обов’язок дотримувати й далі розвивати родовідні звичаї. Так привселюдно створювався колективний літопис родинної звичаєвої пам’яті як одна з форм суспільної поведінки. Адже дитина, не засвоївши родовідних цінностей, не все житія залишиться Іваном, який не знатиме свого роду-племені, чиїх батьків він дитя. Звідси й зневажливе ставлення до отчого вогнища, батьківського слова, авторитету старших. На сьогодні вже втратили свою першооснову ввічливі форми вітань, зникли з ужитку вияви шляхетності, зникають традиції... А все це — наше духовне багатство, без якого самовтрачаємося, міліємо. Саме так: там, де руйнується моральний ланцюжок між поколіннями, неодмінно з’являються лагуни. Скільки вже сплодилося таких порожнин! Щоб зліквідувати їх, мусимо починати з першооснов і повертати народові його історичну пам’ять. І починати маємо з найсвятішого: хто ми і чиїх батьків діти? (За В. Скуратівським; 346 сл.).
Завдання: сформулюйте й запишіть основні положення тексту у формі вільних тез. Скористайтеся опрацьованою пам’яткою.


                                                                                     ✋😉

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 22.04👀
ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША


Прочитайте біографію письменника у підручнику, а також за посиланням👉П. Куліш

Подивіться відеоматеріал про П. Куліша, який створили ваші ровесники

                                                                              👇


                                                                                    👇



Зробіть записи основних  біографічних даних  у зошит, читайте роман "Чорна рада".


                                                                         
                                                                                              ✋
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА21.04👀👀
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ Т. ШЕВЧЕНКО "МАРІЯ"









УКРАЇНСЬКА МОВА17.04
МІКРОТЕМА І  АБЗАЦ. КЛЮЧОВІ СЛОВА В ТЕКСТІ І АБЗАЦІ


Поділ тексту на мікротеми й абзаци. Поняття про відоме й нове
Частина загальної теми тексту називається мікротемою. Таких мікротем може бути більше або менше, залежно від складності тексту.
Мікротеми розкривають кілька речень тексту. З-поміж цих кількох речень завжди є найбільш значуще (тематичне). Воно передає ключову думку. Саме в цьому реченні сформульовано мікротему тексту, яку розкривають ці речення.
Скласти план тексту – означає визначити у тексті мікротеми, чітко й стисло їх сформулювати. Мікротеми тексту – це пункти його плану.
Частина тексту об’єднана однією мікротемою, називається абзацом. Кожен абзац пишуть із нового рядка.
Поняття про відоме й невідоме
Розгортання змісту (теми) та розвиток головної думки в тексті відбувається так: кожне наступне речення додає щось нове до вже відомого з попереднього.
Кожне речення тексту можна поділити на дві частини. Перша вбирає в себе (повторює) якусь частину попереднього речення (словосполучення). Цю частину речення називають відомим. Те повідомлення, що додається до відомого, називається новим.
До структурних одиниць зв’язного тексту належать речення, а також абзаци.

Тема найчастіше відображена у заголовку. Вона може членуватися на підтеми. Частина тексту, в якій розкривається зміст підтеми, є абзац. Він складається з однієї чи декількох фраз (речень) і характеризується єдністю і відносною закінченістю змісту. Абзац виділяється на письмі. Він допомагає звернути увагу до висловленої в ньому важливої думки. На письмі абзац виділяється відступом вправо. В усному мовленні — перші речення абзацу вимовляються з більшою силою голосу. Між абзацами паузи довші, ніж між реченнями в середині абзацу.
Дослідження-реконструювання.
 Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Дослідіть, чи правильно поділено висловлювання на абзаци.
 Перепишіть, правильно поділивши текст на окремі смислові частини. Доберіть заголовок, складіть план.
Освічені люди високо цінувалися на Запорожжі. Найздібніші ставали військовими писарями й нерідко фали вирішальні ролі серед запорозьких козаків. Багато освічених людей, безумовно, давала запорозьким козакам Київська духовна академія. Та були осередки освіти, школи і в самому Запорожжі. Вони поділялися на січові, монастирські й церковнопарафіяльні. У січовій школі навчалися хлопчики, які самі приходили з України й Польщі, або ж спеціально привезені багатими батьками в Січ для навчання фамоти й військового мистецтва.
Свого часу тут одержав освіту і військову підготовку старший син Богдана Хмельницького Тиміш, якому пророкували майбутнє великого полководця. За свідченням сучасників, на Січі було до п’ятдесяти школярів.
Вони вчилися читання, співів і письма, мали особливий фомадський устрій, що був схожий на військовий. Спільні кошти зберігалися завжди у старшого, якого обирали всі. Січові школярі отримували прибутки частково від батьків, частково — за дзвоніння у дзвони, за колядування та привітання козаків у свята Різдва Христового, Нового року й світлого Воскресіння. У церковнопарафіяльних школах, частина яких призначалася для навчання музики і співу, навчалися молоді козаки, які жили у слободах, зимівниках і хуторах. Таким чином, січове товариство жило не тільки інтересами нинішнього дня, а й інтересами віддаленого майбутнього (За Д. Яворницьким).
З’ясуйте види міжфразного зв’язку речень у тексті.


                                                                         ✋






УКРАЇНСЬКА МОВА16.04 ☝
БУДОВА ТЕКСТУ


ТЕКСТ – це група речень, об’єднаних темою та головною думкою. Тема тексту – це його зміст, те, про що (або про кого) в ньому йдеться.
Кожен текст складається з кількох змістових частин, кожну з яких утворено з кількох речень. Така змістова частина тексту становить абзац. Кожен абзац починають записувати з нового рядка із відступом. При читанні паузи між абзацами роблять довші, ніж між реченнями.
Речення абзацу за своїм змістом нерівнозначні. Те з них, яке передає основний зміст абзацу (мікротему), називається тематичним.
Таким чином, кожна з мікротем тексту є частиною його загальної теми. Стисло й чітко сформульована мікротема – це пункт плану тексту.
Головна думка тексту – те, заради чого створено текст (задум його автора), те, до чого він закликає, що схвалює, що заперечує, від чого застерігає, тобто висновок, який випливає зі сказаного або написаного.
Здебільшого текст має заголовок, який виражає його тему або головну думку.
Текст має таку будову: зачин (початок), основна частина й кінцівка.
Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті.
В основній частині розкривається тема тексту (його зміст). Кінцівка – це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.
Визначте тему тексту. Перепишіть текст, поділяючи на абзаци. В кожному з абзаців визначте тематичне речення, підкресліть його.
В Україні вірили, що лелека приносить щастя оселі, біля якої він збудував гніздо. Господаря такої оселі шанували в селі. Якщо лелече гніздо поруйнують, у родині могла статися біда. Тому гнізда лелек оберігали. Щодо походження лелеки існувало чимало легенд. Одна з них стверджує, що колись лелека був чоловіком. Бог позбирав у мішок усіх гадів і послав лелеку кинути лантух у море. Дорогою лелека поцікавився, що ж він несе. Гади вислизнули на волю й порозлазилися землею. Бог перетворив чоловіка на лелеку й наказав збирати жаб, гадюк та вужів. Лелека має чимало народних назв. У різних місцевостях його називають чорногузом, бусолом, веселиком.
Важливою ознакою тексту є його зв’язність. Вона виявляється в тому, що кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі речення попереднього, вбираючи в себе його частину, а з іншого боку, – містить нову інформацію.
Таким чином, речення в тексті ніби поділяється на дві частини. Одна частина (слово, словосполучення), що повторює вже відому з попереднього речення інформацію, називається “відомим”. Інша частина речення (слова, словосполучення), що передає нову інформацію, називається “новим”.
Найчастіше “відоме” стоїть на початку речення, “нове” – у кінці. Проте “відоме” й “нове” можуть мінятися місцями.
ТЕМА І ГОЛОВНА ДУМКА ТЕКСТУ. МІКРОТЕМА, ТЕМАТИЧНЕ РЕЧЕННЯ. БУДОВА ТЕКСТУ: ЗАЧИН, ОСНОВНА ЧАСТИНА, КІНЦІВКА. СТИЛІ І ТИПИ МОВЛЕННЯ


 Перепишіть уривок. У кожному реченні літерами В і Н над відповідними словами позначте “відоме” і “нове” (у першому реченні позначають тільки “нове”).
Кріт живе в землі. Для життя під землею пристосовані його могутні лапи. Вони мають міцні кігті та вивернуті назад долоні. Дужими долонями кріт прокопує в землі галереї. Мандруючи ними, тварина поїдає підземних комах.

                                                                             ✋











УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА15.05👀


КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА ТЕМОЮ"ТВОРЧІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА"

Виконайте тестові завдання


Варіант I
Початковий рівень (0,5 бала за завдання)
1. Визначте, кому адресоване послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим…».
А Українським кріпакам;                           
Б ліберальному панству;
В царському уряду;                                    
Г літераторам різних напрямків.
2. Головна думка поеми Т. Шевченка «Кавказ»:
А засудження загарбницької політики царського уряду;
Б захоплення історією, міфологією народів Кавказу;
В уславлення мужності горців, краси кавказької природи;
Г засудження агресії горців.
3. Свій твір «Гайдамаки» письменник присвятив людині, яка безпосередньо брала участь у його викупі з кріпацтва( розділ «Передмова») :
А) В. Григоровичу;                 Б) К. Брюллову;
В) В. Жуковському;                Г) І. Сошенку.
4. Ліричний герой поеми «Гайдамаки»  буде «Білолицему» ( розділ «Передмова») :
А) розповідати цікаві пригоди з власного життя;
Б) сповідувати власні гріхи;
В) писати твори про героїчне минуле;
Г) співати думу.
5. Укажіть, як здобули гроші для викупу Т. Г. Шевченка з кріпацтва.
A) організували благодійну виставку картин;
Б) продали збірки творів Є. Гребінки;
B) взяли в борг;
Г) розіграли в лотерею картину К. Брюллова.
6. Назвіть, скільки поезій ввійшло до першої збірки поезій Т. Г. Шевченка.
A) 7;                     Б) 8;                      B) 9;                      Г) 10.
Середній рівень (1 бал за завдання)
7. Допишіть речення. Елегія — це…
8. Упишіть прізвище художника, з яким Т. Г. Шевченко познайомився у Літньому саду в Петербурзі.
Достатній рівень (2 бали за завдання)
1. Назвіть основні теми ранньої творчості Т. Шевченка.
2. Розкрийте образ «землячків» у поемі Т. Шевченка «Сон» та посланні «І мертвим, і живим…».
Високий рівень (3 бали.)
Виконайте одне із завдань.
А Напишіть тези до теми: «Жіноча доля у творах Шевченка та різні типи й способи її втілення».
Б Підтвердіть або спростуйте думку: «Життя Т. Шевченка — подвиг», навівши відповідні аргументи.



Варіант II
Початковий рівень (0,5 бала за завдання)
1. Провідною думкою послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим…» є:
А утвердження сили знань, навчання;
Б утвердження того, що становище кріпаків можна змінити революційним шляхом;
В засудження панів-лжепатріотів, їхнього комплексу меншовартості;
Г засудження царських прислужників, кріпосників і самої царської влади.
2. Про кого Т. Шевченко зазначив, що вони на бенкеті, наче на раді(«Гайдамаки»  розділ «Передмова») :
А) гетьманів;        Б) сотників;          В) панів;     Г) отаманів.
3. Ляхи у поемі «Гайдамаки» порівнюються із(розділ  «Інтродукція»):
А) жорстокими псами;           
Б) вельможною панею;
В) чорними воронами;           
Г) смердючим болотом.
4. Король Польщі, який хотів шляхтичам добра, «як дітям мати» «Гайдамаки» (розділ  «Інтродукція»):
А) Сигізмунд-Август;                                
Б) Генріх Валуа;
В) Станіслав Понятовський;                      
Г) Стефан Баторій.
5. Назвіть рік, коли Т. Г. Шевченка викупили з кріпацтва.
A) 1837 р.;  Б) 1838 р.;  B) 1830 р.;  Г) 1839 р.
6. Укажіть, як називалася перша збірка поезій Т. Г. Шевченка.
A) «Кобзар»;                                    
Б) «Збулося…»;
B) «Художник»;                     
Г) «Думи мої, думи мої…».
Середній рівень (1 бал за завдання)
7. Упишіть прізвище художника, який написав картину, після продажу якої Т.Г.Шевченка викупили з кріпацтва.
8. Що символізує Прометей у поемі Т. Шевченка «Кавказ»?
Достатній рівень (2 бали за завдання)
1. Порівняйте образи головних героїнь поем Т. Шевченка «Катерина» й «Наймичка», знайдіть у них спільне та відмінне.
2. Визначте основні сюжетні лінії поеми «Гайдамаки» та їх елементи.
Високий рівень (3 бали.)
Виконайте одне із завдань.
А Напишіть тези до теми: «Національна проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «трьох літ» і суворість авторської оцінки історичних діячів».
Б Зробіть ідейно-художній аналіз улюбленого вірша Т. Шевченка (або уривка з поеми).



Варіант I
Початковий рівень (0,5 бала за завдання)
1. Визначте, кому адресоване послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим…».
А Українським кріпакам;                           
Б ліберальному панству;
В царському уряду;                                    
Г літераторам різних напрямків.
2. Головна думка поеми Т. Шевченка «Кавказ»:
А засудження загарбницької політики царського уряду;
Б захоплення історією, міфологією народів Кавказу;
В уславлення мужності горців, краси кавказької природи;
Г засудження агресії горців.
3. Свій твір «Гайдамаки» письменник присвятив людині, яка безпосередньо брала участь у його викупі з кріпацтва (розділ «Передмова») :
А) В. Григоровичу;               Б) К. Брюллову;
В) В. Жуковському;                Г) І. Сошенку.
4. Ліричний герой поеми «Гайдамаки»  буде «Білолицему» ( розділ «Передмова») :
А) розповідати цікаві пригоди з власного життя;
Б) сповідувати власні гріхи;
В) писати твори про героїчне минуле;
Г) співати думу.
5. Укажіть, як здобули гроші для викупу Т. Г. Шевченка з кріпацтва.
A) організували благодійну виставку картин;
Б) продали збірки творів Є. Гребінки;
B) взяли в борг;
Г) розіграли в лотерею картину К. Брюллова.
6. Назвіть, скільки поезій ввійшло до першої збірки поезій Т. Г. Шевченка.
A) 7;                     Б) 8;                     B) 9;                      Г) 10.
Середній рівень (1 бал за завдання)
7. Допишіть речення. Елегія — це…
8. Упишіть прізвище художника, з яким Т. Г. Шевченко познайомився у Літньому саду в Петербурзі.
Достатній рівень (2 бали за завдання)
1. Назвіть основні теми ранньої творчості Т. Шевченка.
2. Розкрийте образ «землячків» у поемі Т. Шевченка «Сон» та посланні «І мертвим, і живим…».
Високий рівень (3 бали.)
Виконайте одне із завдань.
А Напишіть тези до теми: «Жіноча доля у творах Шевченка та різні типи й способи її втілення».
Б Підтвердіть або спростуйте думку: «Життя Т. Шевченка — подвиг», навівши відповідні аргументи.



Варіант II
Початковий рівень (0,5 бала за завдання)
1. Провідною думкою послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим…» є:
А утвердження сили знань, навчання;
Б утвердження того, що становище кріпаків можна змінити революційним шляхом;
В засудження панів-лжепатріотів, їхнього комплексу меншовартості;
Г засудження царських прислужників, кріпосників і самої царської влади.
2. Про кого Т. Шевченко зазначив, що вони на бенкеті, наче на раді(«Гайдамаки»  розділ «Передмова») :
А) гетьманів;        Б) сотників;          В) панів;     Г) отаманів.
3. Ляхи у поемі «Гайдамаки» порівнюються із(розділ  «Інтродукція»):
А) жорстокими псами;           
Б) вельможною панею;
В) чорними воронами;           
Г) смердючим болотом.
4. Король Польщі, який хотів шляхтичам добра, «як дітям мати» «Гайдамаки» (розділ  «Інтродукція»):
А) Сигізмунд-Август;                                
Б) Генріх Валуа;
В) Станіслав Понятовський;                           
Г) Стефан Баторій.
5. Назвіть рік, коли Т. Г. Шевченка викупили з кріпацтва.
A) 1837 р.;  Б) 1838 р.; B) 1830 р.;  Г) 1839 р.
6. Укажіть, як називалася перша збірка поезій Т. Г. Шевченка.
A) «Кобзар»;                                   
Б) «Збулося…»;
B) «Художник»;                     
Г) «Думи мої, думи мої…».
Середній рівень (1 бал за завдання)
7. Упишіть прізвище художника, який написав картину, після продажу якої Т.Г.Шевченка викупили з кріпацтва.
8. Що символізує Прометей у поемі Т. Шевченка «Кавказ»?
Достатній рівень (2 бали за завдання)
1. Порівняйте образи головних героїнь поем Т. Шевченка «Катерина» й «Наймичка», знайдіть у них спільне та відмінне.
2. Визначте основні сюжетні лінії поеми «Гайдамаки» та їх елементи.
Високий рівень (3 бали.)
Виконайте одне із завдань.
А Напишіть тези до теми: «Національна проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «трьох літ» і суворість авторської оцінки історичних діячів».
Б Зробіть ідейно-художній аналіз улюбленого вірша Т. Шевченка (або уривка з поеми).





УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА14.04👀
БІБЛІЯ В ЖИТТІ ШЕВЧЕНКА. СВІТЛЕ ПРОРОЦТВО ПОЕТА В  ПЕРЕСПІВІ "ІСАІЯ.ГЛАВА35".

Пропоную вам, шановні дев'ятикласники, аудіозапис поезії 👇


 Історія та джерела написання твору.
Т. Шевченко дуже рано почав своє знайомство із біблійними текстами. Справа в тому, що у  дяківській школі, де він навчався , «Псалтир» (так називали книгу псалмів із Біблії) замінював і буквар, і читанку. Малий Тарас швидко навчився його читати. 
Майже немає даних про історію створення «Подражанія». Відомо тільки, що вірш у чорновому варіанті був записаний на звороті офорта, над яким працював митець. Саме весною 1859 р. (поезія датується 25 березня) Шевченко дуже багато працював як художник, удосконалював гравірувальну техніку, великої уваги приділяючи офорту. Доводилося днювати й ночувати в майстерні. Раптом поява задуму поезії і натхнення відірвала поета від гравірування на міді, змусила взятися за перо. Чистого паперу не було,— і він, роблячи багато закреслень, записав вірш на зворотному боці нещодавно виконаного офорта. 
Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Його пророцтва і є джерелами Шевченкового наслідування.
Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства.
Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.
Основна думка: «Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться…»
Жанр: переспів з Біблії («подражаніє») — один із улюблених жанрів поета; гімн Волі.
Композиція.
Твір умовно можна поділити на 3 частини:
1 частина — Проголошення радості на землі, внаслідок Божої ласки. ( за формою нагадує народні різдвяні )
2 частина — Воздаяння Всевишнього довготерпеливим:
а) «незрячі прозрять»; б) «німим отверзуться уста»;
в) «і дебрь… — пустиня неполита… прокинеться»;
г) «веселі ріки потечуть, а озера… поростуть … оживуть».
3 частина — Радість народу з приводу отримання ними волі. (змальовано ідеальне життя нещасного народа-мученика, який заслужив цей 
Послухайте відеоурок👇

                                                              ✋


УКРАЇНСЬКА МОВА10.04👀ТЕКСТ, ЙОГО ОСНОВНІ ОЗНАКИ
У молодших класах ви вивчали «Текст». Пригадайте, що називається текстом; які його основні ознаки? 
Кожен текст складається з речень, які об’єднує тема. Досить часто про тему уже сказано в заголовку.

Кожен текст містить у своїй змістовій основі тему та основну думку. Тема – це ті події, явища, про які йдеться у висловлюванні. Основна думка – ідея, що закладена в тексті. Заголовок, підібраний автором або читачем, відображає тему та основну думку висловлювання. Визначена тема та основна думка тексту допомагають осмислити зміст викладеного повідомлення, висловлювання тощо.

Тема тексту може ділитися на підтеми (мікротеми). Частиною тексту, де саме розкривається суть підтеми (мікротеми), називають абзац.
Послухайте відеоурок за посиланням👉   Текст, його основні ознаки.


Опрацюйте §33 , оберіть самостійно вправу для виконання

                                                                                                 ✋

УКРАЇНСЬКА МОВА09.04👀
СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Пропоную вам опрацювати теорію за посиланням
                                                                 👉Синтаксичний розбір складного речення


Вставте пропущені букви, розставте розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Позначте частини речень, сполучні елементи. Намалюйте схеми речень. Дайте характеристику підрядних частин. 
1. За піснею своєю ви водили нас куди самі хотіли. 2. Сонце так світить ласкаво що аж камін..я смієт..ся. 3. П’ят..ро підняли руки коли курсанти відрізали їм дорогу до лісу. 4. Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зн..кало і зал..шалася тільки музика. 5. Я задивився на н..ого зачудовано тому що бачив його художником живописцем. 6. Треба багато вчитися щоб знати хоч трохи. 7. Пишіть про те що ви ж..ві-здорові й не говоріть чого ви так мовчали. 8. Якщо дивитися здалеку ліс виглядат..ме синім. 9. Сте..кою яка давно протоптана в ліску можна пройти до шляху. 10.Дорогу так пр..порошило цвітом н..мов проліг новий Чумацький Шлях. 11.Не забули Дем’яна в рідному с..лі, хоч і довго не повертався в рідні краї. 12.Чули ви як на провесні жайворонкова пісня бр..ніла.






УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА08.04👀

ІНТОНАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЙ Т. ШЕВЧЕНКА
ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ВІРШІВ ПОЕТА


Завдання поезії — розтривожити душу, примусити лю­дину відгукнутися. Справжня поезія — неповторна. Це не завжди означає виняткову оригінальність чи сміливий експеримент. Поезія може розповідати і про цілком знайомі, буденні речі звичай­ними словами, але розкривати їх по-новому, давати нам но­вий погляд. Поезію та звичайне мовлення можна порівняти з  самоцвітом  та графітом. І дорогоцінний камінь, і темно-сірий мінерал складаються з однієї і тієї ж речовини — вуглецю, але атоми в їхній структурі поєднані по-різному. Так само і поезія може складатися з цілком звичайних слів, які ми чуємо щодня, але поєднувати їх по-новому, створюючи досі небачені словесні коштовності. Творчість поета саме і поля­гає у тому, щоб знайти цей новий, неповторний, ніким ще не випробуваний спосіб поєднання слів, який може вразити читача, знайти шлях до його душі і залишити у ній слід. Змі­нити щось у людині назавжди.
Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть че­рез тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна.
Виразне читання є одним із засобів перевірки розуміння нами твору.
-А що ж ми з вами знаємо про науку виразного читання?
·       Виразне читання – один із методів вивчення літератури, воно забезпечує глибину емоційного сприймання і цілісного враження від твору 
·    Засоби виразного читання : це сила, мелодика, тон голосу, темп читання, паузи, логічні наголоси
·     Обов’язок виконавця — малювати інтонацією, тобто технічно грамотно, логічно правильно, зримо та емоційно насичено відтворювати ідейний зміст тексту, збуджуючи уяву слухача, впливаючи на нього своїми почуттями та вольовими імпульсами
·       В ідеалі треба домогтися того, щоб промовляння чужого тексту сприймалося як процес говоріння, як акт формулювання власної думки. А домогтися цього допомагають саме засоби виразного читання
·      Оскільки розділові знаки ставляться з метою розмежування окремих частин у потоці мовлення, то вони допомагають тому, хто пише, виразніше передавати свої думки і почуття, а тому, хто читає, - краще, точніше сприймати текст 
·       Залежно від того, чи попереджує пауза думку, чи затримує увагу на сказаних словах, вона може стояти у будь-якій частині фрази. Емоційний вплив паузи сильніший вслід словам, які прозвучали, коли мовчанням ми ніби підкреслюємо їх важливість 
·      Вчитуючись у твір, декламатор намагається уявити собі живі картини і живих героїв, змальованих автором, збагнути найголовнішу ідею, висловлену у творі, осмислити свою виконавську позицію та свій виконавський намір і донести усе це до слухачів 
·     Живої людської мови без інтонації не буває. Подібно до тональності в музиці, інтонація створює мелодійний ряд мови, надає словам звукового забарвлення, підкреслює смислові й емоційні відтінки фрази

                Пропоную вам послухати поезії  шевченка за посиланням
                                                                             👇                              👇

                                                                  послухай,       "Катерина"                                                                                                           


                                                                                              ✋

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА07.04👀
РИСИ АВТОБІОГРАФІЗМУ В ОБРАЗІ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ ПОЕЗІЇ "РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ...". НОСТАЛЬГІЯ ЗА ІДИЛІЄЮ РОДИННОГО ЖИТТЯ
   Т. Шевченко
Росли укупочці, зросли;
Сміятись, гратись перестали.
Неначе й справді розійшлись!..
Зійшлись незабаром. Побрались;
І тихо, весело прийшли,
Душею-серцем неповинні.
Аж до самої домовини.
А меж людьми ж вони жили!
Подай же й нам, всещедрий Боже!
Отак цвісти, отак рости,
Так одружитися і йти,
Не сварячись в тяжкій дорозі,
На той світ тихий перейти.
Не плач, не вопль, не скрежет зуба —
Любов безвічную, сугубу
На той світ тихий принести.

Вірш „Росли укупочці, зросли...“ змальовує ідилічну картину любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом „тяжку дорогу“ й не розгубити свого кохання.
 Ідилічну картину змальовує поет- життя люблячої подружньої пари в мирі та злагоді.

У творах інтимної лірики Шевченко часто вдається до прийому художнього, психологічного паралелізму, коли явища людського життя, почуття зіставляються з явищами природи.
Паралелізм — композиційний прийом, який підкреслює зв'язок кількох елементів художнього твору; аналогія.
Улюблений жанр письменника в цей період — лірична медитація.

Медитація — форма філософської лірики; вірш, у якому поет висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, над баченим і пережитим.
ПІДТРИМКА ОСОБИСТОСТІ ЗА Т. ШЕВЧЕНКОМ
ЗАПИШІТЬ У ЗОШИТ З ЛІТЕРАТУРИ ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАЛЕЛІЗМУ ТА МЕДИТАЦІЇ, А ЩЕ ЗАМАЛЮЙТЕ ДЕРЕВО☝     ВІРШ "ДОЛЯ" НАПАМ'ЯТЬ


Пропоную вам цікавий матеріал про інтимну лірику Т. Шевченка за посиланням
                                                                  👇💕
                                                  🙋

УКРАЇНСЬКА МОВА 03.04👀
РМ Контрольний вибірковий переказ тексту наукового стилю
👩          👦        👨            👲           👨     
Інно, Андрію, Сергію, Едуарде, Романе! Вітаю вас.
Слухаєте текст за посиланням СКІФСЬКА ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ
З’ясуйте лексичне значення вжитих у тексті переказу  слів, які вам не зрозумілі
Визначте тему та головну думку тексту.

 Складіть план прослуханого  тексту. Трансформуйте складений плану детального переказу на план переказу вибіркового.

ОБЕРІТЬ ФРАГМЕНТ ТЕКСТУ, ЯКИЙ ВИ  ПЕРЕКАЖЕТЕ

Повторно послухайте текст.👇

СКІФСЬКА ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ


🙋


УКРАЇНСЬКА МОВА 02.04👀
СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ


Синтаксичний розбір складного речення

П о р я д о к    р о з б о р у
1. Охарактеризувати речення за метою висловлювання.
2. Визначити тип речення за типом синтаксичного зв’язку.
3. Установити кількість граматичних центрів та з’ясувати відношення між ними.
4. Визначити тип складного речення (складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове чи мішаного типу).
5. У складнопідрядному реченні визначити вид підрядного; у реченнях із кількома підрядними – вид підрядності.
6. Пояснити розділові знаки в реченні.
7. Розібрати кожну частину за схемою розбору простого речення.
З р а з о к   р о з б о р у
Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коц.).

Речення розповідне, складне (з сурядним і підрядним зв’язком), складається з трьох частин, що містять три граматичні центри: перший – сонце і повітря лоскочуть, другий –зелень виглядає, третій – весна стоїть. Між першою та другою частиною зіставні відношення, зв’язок сурядності, виражений сурядним протиставним сполучникома. Між другою і третьою – відношення залежності, від другої частини ставимо питання до третьоїяк саме?Підрядне з’ясувальне речення, приєднується до головного підрядним сполучникомщо.
Коми ставляться перед сполучником а, що сполучає дві відносно рівноправні частини; сполучникомщо, який приєднує підрядну частину речення до головної. У складі підрядної частини комами виділяється вставне слово здається, а також відокремлене означенняодягнена у білі шати.
За типом простого речення перше сонце і повітря лоскочуть щоки – двоскладне, повне, поширене прямим додаткомщоки,ускладнене однорідними підметами.
Друге речення а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо – двоскладне, повне, поширене додаткомгілок, який можна сприймати і як не-узгоджене означення, узгодженим означеннямялинкових, обставиною місцяз-під снігу та обставиною міритак свіжо.

Третє речення – що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати – двоскладне, повне, поширене обставиною місця –надворі, ускладнене відокремленим означеннямодягнена у білі шати, вираженим дієприкмет-никовим зворотом, та вставним словомздається.

ОПРАЦЮЙТЕ У ПІДРУЧНИКУ§32

Зробіть синтаксичний розбір складних речень(домашня вправа, з будиночком)


🙋

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 01.04👀Лірика Т. Шевченка періоду арешту, заслання і після повернення. Мотиви поезії "Доля".


 У восьмому класі ви вже вивчали вірші із циклу «В казематі» («Мені однаково, чи буду...» і «Ой три шляхи широкії...»). Твори, які до нього ввійшли, об'єднані мотивом суму й журби за рідною землею. Нагадаємо, що цей поетичний цикл Т. Шевченко написав, перебуваючи в казематі III відділу в Петербурзі й очікуючи вироку. Пригадайте з біографії поета, за що його було заарештовано. До речі, лише одну з тринадцяти поезій, що ввійшли до циклу, написано в Оренбурзі — уже в засланні (це вірш «Згадайте, братія моя...»). Щоб глибше осягнути поезії цього періоду, відчути їхню ліричну настроєність, треба уявити стан митця, який не сподівався на легке покарання (пригадайте: на вироку імператор Микола власноруч зробив помітку: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати»).

     Дивовижно, але саме в сірих стінах каземату Т. Шевченко написав
один із найсвітліших своїх творів «Садок вишневий коло хати...».
 Шевченко не використав майже жодного тропу, що засвідчує геніальність митця — про високе й красиве сказати простими словами: «Зміст і тональність вірша — світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою... Навіяна спогадами, імовірно, часів власного раннього дитинства, ідилія має явний підтекст, відтворюючи образ райського саду, Едему, що ним є в уявленні Шевченка одвічна глибинна сутність України. Про особливе місце вірша "Садок вишневий коло хати..." у тематичному русі циклу свідчить його розташування — поет ставить твір у точку золотого перерізу — на центральну за значенням позицію».
Теплу картину весняного вечора автор створює за допомогою зорових і слухових образів: садок вишневий, хрущі над вишнями гудуть, співають ідучи дівчата, зіронька встає, соловейко не затих. У цьому вірші явно відчувається фольклорний вплив: використання слів із суфіксами пестливості (зіронька, маленьких, діточок), об-разів-символів (зоря, соловейко, вишня) та ін.
Саме така ідилічна картина, як у вірші «Садок вишневий коло хати...», для Т. Шевченка була омріяним зразком життя українців — у гармонії людини з природою і з Богом митець бачив свою Україну.
 "Садок вишневий коло хати". 
Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.
 Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю. 
Жанр: пейзажна лірика.


«Доля»
     Які мотиви переважають у поезії й живописі Т. Шевченка після заслання — у четвертий і останній період його творчості? Пригадаймо, що дорогою із заслання Т. Шевченко зупинився в Нижньому Новгороді, саме тут поета застала звістка про те, що йому заборонено бувати в обох столицях. У Нижньому Новгороді він написав цикл-триптих "Доля", "Муза", "Слава" (1858). Провідний мотив триптиха - самоусвідомлення поетом своєї творчості. Саме тут мотив долі набуває спрямування, певною мірою відмінного від творів попередніх років: ліричний герой не скаржиться на долю, а усвідомлює сурову, але благонадійну школу життя. У другому творі поетичного циклу "Муза" ліричний герой розповідає, чим була в його житті поезія - покликанням, долею і славою. У третьому вірші ставлення до слави двояке: ліричний герой жадає справжньої слави і, водночас, розвінчує фальшиву славу, яка «з п'яними кесарями// По шинках хилялась».
Кожен вірш триптиха починається з риторичного звертання ліричного героя до долі, слави й музи. Ліричний герой ніби веде з ними діалог:

- Учися, серденько, колисьЗ нас будуть люде, - ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде? Та дарма!
Незважаючи ні на що. ліричний герой життєствердно йде далі:
Ми не лукавили з тобой, Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Виділені рядки стали крилатим висловом, який позначає духовно чистих людей, вільних, тих, які не бояться смрті, бо їх совість як "чистий кришталь" (За Г. Сковородою). Складається враження, ніби в триптиху "Доля", "Муза", "Слава" поет підбиває підсумки чесно прожитого життя.
"ДОЛЯ"
Тема: розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митця. 
 Ідея: возвеличення долі, яка супроводжувала Т. Ш. впродовж всього його життя.
 Жанр: філософська лірика.
 Відомості з теорії літератури:   ЗАПИШІТЬ У ЗОШИТ З ЛІТЕРАТУРИ👇
Ліричний герой  — образ поета (його ліричне «я»), чиї переживання, думки та почуття відображено в ліричному творі. 
Медитація (від лат. medetatio — роздум) — форма філософської лірики: вірш, в якому поет висловлює свої думки над проблемами життя і смерті, над баченим і пережитим. Психологізм у літературі — глибоке, детальне відтворення подій у художньому творі, зокрема світу його персонажа (почуття, думки, переживання, спонукання).
                                                                    🙋
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 31.03👀
Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі в поезії "У нашім раї на землі"















































Поряд з величними постатями героїчних борцiв, народних месникiв, поряд з iсторичними дiячами визвольного руху у творчостi Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою i чистотою образ трудящої жiнки-матерi, сестри, дiвчини, коханої



"Такого полум'яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жiночого кохання i жiночої муки не знайти, мабуть, нi в одного з поетiв свiту. Нещасний в особистому життi, Шевченко найвищу i найчистiшу красу свiту бачив у жiнцi, в матерi". А сам, як ми знаємо, рiс без матерi: "там матiр добрую мою ще молодую у могилу нужда та праця положила…" А пiзнiше Тарас Шевченко став вiльним, але одружитися так i не встиг, так що своїх дiтей i дружини у нього не було. Мрiяв вiн поселитися в Українi, одружитися з Ликерiєю Полусмаковою, але обставини склалися по-iншому.

I все-таки вiн дуже любив дiтей, завжди їм спiвчував, i улюблений його образ – це мати з дитям. Щаслива мати, вiльна, як у тому "снi", що приснився крiпачцi:

У нашiм раї на землi
Нiчого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…
I на оновленiй землi
Врага не буде, супостата,
А буде син, i буде мати,
I будуть люди на землi…

Для Т. Г. Шевченка жiноча недоля була згустком болю, що запiкся в його серцi. Крiпацька неволя – це доля рiдної матерi, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрi, Ярини, Марiї – голубок молодих, у яких "коси в наймах побiлiють", це трагiчна доля його першої трепетної любовi – Оксани Коваленко, доля всiх нещасних жiнок, що "нiмi на панщину iдуть i дiточок своїх ведуть". Т. Г. Шевченко гнiвно виступав проти жiночого безправ'я. Вiн нiби зiбрав воєдино у своєму зболеному серцi страждання поневолених жiнок усiх епох i схвильовано розповiв про них цiлому свiтовi.
Літературна вікторина «Жіночі образи у творах Т. Шевченка»
Завдання: за наведеною цитатою пізнати героїню твору. (запишіть у зошит з української літератури лише відповіді, пронумеровавши їх)
1.     «Така її доля… О боже мій милий! /За що ж ти караєш її, молоду? /За те, що так щиро вона полюбила /Козацькії очі? Прости сироту. /Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки…» (  )
2.      «Не журиться… — /Вмиється сльозою, /Возьме відра, опівночі /Піде за водою, /Щоб вороги не бачили» (  )
3.      «Я сирота з Вільшаної, /Сирота… /Батька ляхи замучили, /А мене … боюся. /Боюсь згадать, моя сиза… /Узяли з собою» ( )
4.     «Пішла полем, ридаючи, /В тумані ховалась /Та крізь сльози тихесенько /Про вдову співала» ( )
5.      «Біля того гаю, /Що чорніє над водою, /Щось біле блукає /… . /А може, жде козаченька, /Щоб залоскотати» ( )
6.      «І усміхнулася небога, /Проснулася — нема нічого… /На сина глянула, взяла /Його тихенько сповила /Та, щоб дожать до ланового, /Ще копу дожинать пішла»  ( )
7.     • «А мене, не знаю за що, /Убити — не вбили, /Тільки мої довгі коси /Остригли, накрили /Острижену ганчіркою, /Та ще й реготались» ( )




Серед усіх людських законів є один, невмирущий у своїй благородності — вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва — в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.

Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію. Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів.
У  поезії"У нашім раї на землі" 
зображено дві типові долі матері -кріпачки: матері, яка народила дитину в шлюбі, і матері -покритки. Обидві долі трагічні.
Першу матір, яка милується своєю дитиною, не може нею нарадуватися, чекає сумна й тяжка доля, адже в умовах кріпацтва годі сподіватися на хороше життя: жінка
втрачає дітей, які «розійшлись / На заробітки, в москалі». Вона залишається сама в холодній зимовій хаті, яку нікому протопити.
А як світло й урочисто починалася поезія — з перших рядків в уяві виникає образ Божої Матері з дитиною на руках:

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.

Отже, тональність вірша змінюється: від урочистої й теплої напочатку — до сумної в середині й трагічної в кінці.
У другій частині вірша в образі покритки автор зображує покріпачену, пригноблену Україну (пригадайте подібні жахливі картини в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»): «То покритка попідтинню / З байстрям шкандибає, / Батько й мати одцурались / Й чужі не приймають!!»):
Щоб собак дражнила…
Про зображення знедоленої жінки в Шевченкових поезіях так писав М. Рильський: «Такого полум’яного материнства… і такої жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері».

Тема: Розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту.
Ідея: Возвеличення святості матері, того найціннішого, що є для кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок.
КАРТИНА Т. ШЕВЧЕНКА "СЕЛЯНСЬКА РОДИНА"
Пропоную вам переглянути відеоурок Н. Борисенко👇
ЖІНОЧІ ДОЛІ У ТВОРЧОСТІ ШЕВЧЕНКА


👐


УКРАЇНСЬКА МОВА 20.03👀
Складне речення з різними видами зв'язку. Узагальнення вивченого матеріалу

Виконайте вправи у зошиті
               👇👇

вправи







УКРАЇНСЬКА МОВА19.03👀
Розділові знаки у складному реченні з різними видами зв'язку


натисніть на напис, перейдіть за посиланням

👇
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ*ЯЗКУ



натисніть на напис, перейдіть за посиланням
👇
виконайте завдання
                                                       ✋   
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 17.03👀

Вічна тема матері і сина у творах Т. Шевченка "Катерина", "Наймичка", "У нашім раї на землі"

Натисніть на напис, перейдіть за посиланням 👇

Опрацюйте у підручнику сторінки 240-244✋

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 18.03👀
Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний "Катерина", реалістично-побутовий "Наймичка"


Життя жінки у кріпосницькому суспільстві було нестерпним. На панщині її шмагав канчуками осавула, вдома вона виконувала всю хатню роботу, терпіла сімейний гніт. Релігія її вважала нижчою,порівняно з чоловіком.
Уривок з вірша «На панщині пшеницю жала»
А скільки дівчат, ставши жертвами поміщицької розпусти наклали на себе руки
А он бачиш? Очі! Очі!
Нащо ви здалися,
Чом ви змалку не висохли.
Слізьми не злилися?
То покритка попідтинню
З байстрям шкандибає,
Батько й мати одцурались,
Й чужі не приймають!
Старці навіть цураються!!
А панич не знає,
З двадцятою, недоліток,
Душі пропиває.
Шевченко ніби зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок і на весь голос розказав про них світові. Назви його творів: «Наймичка», «Відьма», «Слепая», «Утоплена», «Марія», «Наймичка» та ін. – не випадкові. Ось один з найтрагічніших образів жінки, з якої сміються, якої лякаються люди,бо вона божевільна
В свитині латаній дрожала
Якась людина. На ногах
І на руках повиступала
Од стужі кров; аж струпом стала.
І довгі коси в реп`яхах
О поли бились в ковтунах.
Се не мара.
Моя се мати і сестра.
Моя се відьма, щоб ви знали.
Для Шевченка нещаслива доля жінки була не лище суспільною, а й особистою трагедією
Не називаю її раєм,
Тієї хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І,повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
Свою дитину…
Там матір добрую мою
Ще молодою у могилу
Нужда та праця положила…
…А сестри! Се6стри! Горе вам,
Мої голубки молодії,
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють
У наймах, сестри, й умрите!

Натисніть на напис, перейдіть за посиланням👇



Опрацюйте у підручнику матеріал на сторінках 240-244✋


УКРАЇНСЬКА МОВА 9 КЛАС
Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язками
Згадай 

Складним на'зивається речення, яке утворене з двох або більше частин, об’єднаних змістом та інтонацією. Наприклад: І знову осінь я зустрів в просторах жовтня зимно-синіх, під лютим батогом вітрів летить отара хмар осінніх (Є. Маланюк).
Частини складного речення можуть з’єднуватися за допомогою сполучників або без них.
Складні речення (СР) утворюються як із двоскладних простих речень, так і з односкладних. Між частинами складного речення встановлюється смисловий зв’язок.
Залежно від типів сполучників складні сполучникові речення поділяються на дві групи:
1). Складносурядні речення – у яких синтаксично рівноправні, незалежні одна від одної частини поєднані сполучниками сурядності: Обличчя вершника ховалося за березовим листям, і Катря ніяк не могла його розгледіти (В. Яворівський).
2). Складнопідрядні речення – у котрих нерівноправні частини, з яких одна залежить від іншої, поєднані сполучниками підрядності або сполучними словами: Йдемо стежечкою, що вꞌється між травами до Дніпра (О. Гончар).
В усному мовленні в складному реченні між його частинами роблять паузи. Частини складного речення втрачають інтонаційну завершеність, а інтонацію кінця має все складне речення і вона зосереджена на його останній частині:

Приходив дощ, || а потім було зимно (Л. Костенко).
На письмі частини складного речення, як правило, відділяються одна від одної розділовими знаками: найчастіше комою, а також – тире, двокрапкою або крапкою з комою.
Засобами зв’язку частин складного речення є сполучники або сполучні слова (займенники, прислівники) та інтонація.
Складні речення широко використовуються в науковому й офіційно-діловому стилях мовлення, оскільки мають (порівняно з простими реченнями) ширші можливості для вираження різних синтаксичних відношень. Вони повніше передають думку, точніше виражають зв’язки між явищами.
Виконай у зошиті  AG00218_.GIF(перевірю, коли зустрінемося)
1.    Синтаксис – це:
а) розділ науки про мову, який вивчає синтаксичні одиниці;
б) другорядні члени речення;
в) головні члени речення.
2. Пунктуація – це:
а) розділ мовознавчої науки про використання розділових знаків;
б) розділ науки про мову, який вивчає частини мови та їх відмінювання;
в) розділ науки про мову, який вивчає синтаксичні одиниці.
3. Граматичну основу речення становлять:
а) синтаксичні одиниці;
б) другорядні члени речення;
в) головні члени речення.
4. Складне речення – це:
а) речення, що складається з двох або кількох простих речень, обꞌєднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.;
б) граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, яка становить окрему, відносно незалежну думку;
в) речення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену думку.
5. Залежно від способу поєднання простих речень у складному розрізняють такі види складних речень:
а) складні сполучникові і складні безсполучникові;
б) складносурядні;
в) складнопідрядні.
6. Складні сполучникові речення поділяються на:
а) безсполучникові;
б) складносурядні і складнопідрядні;
в) лише складнопідрядні.
7. У складних реченнях лише одна граматична основа?
а) так;
б) ні;
в) взагалі відсутня.
8. Вкажіть складне речення:
а) Весна;
б) В лісі посутеніло;
в) Ішов дрібний густий дощик, і сіра імла застилала берег.
9. Вкажіть складносурядне речення:
а) Життя не має ціни, а воля дорожча за життя;
б) Є люди, що їх у сьому хочеться наслідувати;
в) У села, де немає молоді, немає майбутнього.
10. Вкажіть складнопідрядне речення:
а) Життя не має ціни, а воля дорожча за життя;
б) У долинах співали струмки, і кожен з них мав свій голос;
в) У села, де немає молоді, немає майбутнього.
11. Вкажіть безсполучникове речення:
а) У долинах співали струмки, і кожен з них мав свій голос;
б) Літо дбає, зима поїдає;
в) Є люди, що їх у сьому хочеться наслідувати.
12. Складні речення широко використовуються в стилях:
а) розмовному;
б) публіцистичному;

в) науковому й офіційно-діловому.

Немає коментарів:

Дописати коментар